Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

– Кейт! Ти встала? Одягайся давай та поїхали.

Судячи з гучного гримання вхідних дверей і з шуму на першому поверсі, Чейз як ураган влетів у будинок.

Сонно позіхаючи і не розуміючи, що відбувається, Кейт спустилася довнизу.

– Куди поїхали? Що за метушня?

– У нас сьогодні дуже багато справ. Спочатку до медичного центру з'їздимо. Ти, як я розумію, зовсім забула, що треба там з'являтися хоча б іноді. – Чейз був дивно збудженим,  метушився, смикався.

Кейт красномовно закотила очі догори і знизала плечима:

– Я почуваюся добре. От і не з'являюсь.

Зітхнувши Чейз підійшов до неї, погладив по плечах, обійняв.

– Кошеня, але це ж так легковажно. Ти і без мене розумієш, які важливі регулярні огляди у лікаря в твоєму становищі.

Кейт захникала, як вередлива дитина і ткнулася лобом у його груди.

– Знаю. Але не люблю цих лікарів. Вони мене нервують. – поскаржилася вона. – Гаразд. Дай мені півгодини. І поїдемо.

У медичному центрі навколо них заметушилися медсестри та лікарі. Чейз тут був особливим клієнтом. Кейт була не рада такій надмірній увазі до своєї персони, офіційних, не щирих посмішок та надмірної ввічливості персоналу. Помітивши це, Чейз поспішив відвести її в один з кабінетів.

– Кошеня, ну не гнівайся, будь ласка. Вони просто роблять свою роботу. Ми скоро поїдемо звідси. Тільки потерпи ще трохи.

У кабінет зайшов вже знайомий Кейт лікар.

– Радий, що ви до нас нарешті дісталися, Кейт. – м'яко пожурив він свою «несумлінну» пацієнтку. – Ми сьогодні зробимо УЗД. Ви захочете дізнатися стать дитини?

– Так!

– Ні!

Обидві відповіді прозвучали впевнено та одночасно. Лікар трохи розгубився і переводив погляд з Кейт на Чейза.

– Що? – Кейт дуже здивувала відповідь Чейза. – Чому ти не хочеш дізнатися, хто народиться?

Чейз насупився, скуйовдив волосся і голосно зітхнув.

– Та яке це має значення? Хіба це важливо. Головне, що в нас народиться дитина. Аби здорова була. Все решта – неважливо.

Кейт трохи розгубилася. Вони раніше не обговорювали це питання. Але вона була впевнена, що обоє захочуть дізнатися стать дитини якомога раніше.

– Хтось сьогодні говорив про легковажність. На мою думку, розумно заздалегідь дізнатися стать дитини і планувати все, пов'язане із її народженням, вже виходячи з цього.

– Кошеня, я не хочу. Я не можу пояснити чому. Просто не хочу. Нехай це стане відомо, коли малюк народиться? – Попросив Чейз і глянув на неї з надією в очах.

Кейт шумно і трохи розчаровано видихнула. Їй так хотілося вже дізнатися, хто ж в них буде. Але Чейз попросив.

– Добре. Якщо ти так хочеш, то дізнаємося про це під час пологів. – Вона погладила його по волоссю, заспокоюючи. З Чейзом сьогодні відбувалося щось дивне. Але що саме, вона зрозуміти не могла.

– Дякую, кошеня. – Чейз схопив її долоню і поцілував зап'ястя. – Дякую.

– Любий, з тобою все добре? Ти якийсь нервовий сьогодні.

Чейз поглянув на неї і відвів очі в бік. Кейт вже знала цю його звичку. Так він робив тоді, коли треба було повідомити щось важливе, але він ще не знав, як це зробити краще.

– Все добре. Не переживай. – Слова Чейза аж ніяк не відповідали його поведінці.