Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Але випитувати в нього щось було марно. Принаймні зараз. Кейт вирішила почекати трохи та повернутися до цього питання потім. Тим більше, що прямо зараз важливішим було інше питання, вірніше подія. За кілька хвилин вони побачать свого малюка на моніторі. Навіть сама думка про те, що на екрані буде видно їхню дитину, збентежувала Кейт.

- Лікарю, а скажіть, будь ласка, те що у Кейт практично не видно ще живіт - це нормально? - Несподівано запитав Чейз.

- Не хвилюйтесь. Поняття норми щодо цього дуже відносне. Все залежить від генетики батьків і від того, наскільки великий плід. У вашому випадку... - Доктор уважно поглянув на мініатюрну Кейт і доволі кремезного Чейза, посміхнувся. - У вашому випадку невідомо, в кого піде дитина. Якщо він взяв більше від Кейт, то невеликі розміри плода в цьому випадку цілком відповідають нормі.

- Точно. Коли моя мама носила мене, то до шостого-сьомого місяця живіт під одягом практично не було видно. Я навіть спершу не повірила, коли вона мені розповідала. Ох... - Відволікшись на Чейза, Кейт сіпнулася від прохолодного гелю, що пролився на живіт.

А далі, у Кейт зашуміло у вухах і все відбувалося як у тумані. Вона дивилася на екран. Бачила ворушіння когось на ньому і повторювала собі, що це їхня дитина. Повернула голову і побачила очі Чейза. Напевно, вони обидва зараз виглядали кумедно-приголомшеними і по-смішному захопленими.

- Дякую, кошеня. - Голос Чейз став хрипким. Він глянув на Кейт такими очима, що вона мало не розплакалася від щастя. Поцілував її долоню, притиснув до щоки і не міг відвести погляд від екрану.

– І тобі дякую, коханий. – Кейт притягла його до себе ближче та поцілувала.

Лікар усміхнувся і мовчки вийшов, давши щасливій парі побути трохи вдвох.

Чейз обійняв її, трохи придушивши у своїх ведмежих обіймах.

- Ти робиш мене дуже щасливим, моя руда фурія. Ти як вогонь, що змушує оживати те, що раніше було заморожене. І зараз, насамперед, я маю на увазі себе. - він знову притиснув долоню Кейт до щоки. Його очі підозріло заблищали і були неймовірно пронизливими цієї хвилини.

- Ну, ось це «вогнище», - Кейт кивнула на екран, - ми «запалили» з тобою вдвох. Так що готуйся, любий. Враховуючи наші темпераменти, ця дитина точно не буде тихим та спокійним янголом.

Чейз голосно засміявся.

- Навіть зараз ти залишаєшся собою. Уявляю, що ти мені розповідатимеш на пологах. Дуже сподіваюся, що ти не знаєш справжніх прокльонів.

– Що? – приголомшено видихнула Кейт. - Ти хочеш бути присутнім на пологах?

- Ну… так. Я думав, ми й не розглядаємо інші варіанти. – тепер приголомшеним був Чейз. - Як я можу не бути з тобою поруч, коли ти народжуватимеш нашу дитину?

Кейт посміхнулася, погладила його по щоці.

- Я, чесно кажучи, не думала, що ти будеш зі мною там. Але думаю мені справді буде спокійніше, якщо ти будеш поруч.

Чейз згріб її в обійми і наполегливо поцілував. Чим і закрив обговорення цієї теми в принципі. А потім несподівано поквапився.

- Кошеня, збирайся, нам треба поїхати в ще одне місце. Дуже важливе для нас обох та нашої дитини. – Загадково натякнув на щось Чейз, але далі тему розвивати явно не збирався.