Читати книгу - "Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
374
Bacon F. La Nouvelle Atlantide / Tr. Fr. M. Le Doeuff. — Paris, 1995. — P. 119. (В. Імон блискуче показав усе історичне значення Беконового проекту у розділі 9 своєї книги: Eamon Z. Science and the Secrets of Nature…).
375
Bacon F. La Nouvelle Atlantide… — P. 119—129.
376
Merchant С. The Death of Nature. — San Francisco, 1990. — P. 182—183.
377
Ibid. — P. 180—186.
378
Лист Ріве від 12 березня 1644 року, див.: Lenoble R. Mersenne ou le naissance du m&canisme. — Paris, 1943. — P. 342.
379
Lenoble R. Histoire de l’idée de nature… — P. 310—312.
380
Див. вище, розділ 9, c. 128—129, та нижче, розділ 18, с. 277—283.
381
Див. вище, розділ 10, с. 150—152.
382
La Rochelle, 1563 / Ed. critique par Keith Cameron, Genève, 1988.
383
Див. нижче, розділ 12, с. 196—197.
384
Див. нижче, розділ 14.
385
Декарт, Дискурсія про метод, VI, § 77.
386
Бекон Ф., Новий Органон, І, § 61; Декарт Р., Дискурсія про метод, І, § 3. Міттельштрас (Mittelstrass J. Die Rettung der Phànomene. — Berlin, 1962. — S. 199, n. 314) натякає на цей аспект механістичної революції.
387
Див. вище, розділ 10, с. 149—153.
388
Декарт, Принципи філософії, IV, § 203.
389
Наприклад Кеплер у «Mysterium Cosmographicum» 16 С, у фр. пер. Сеґонда «Таємниця світу»: «Бог виміряв усі речі як архітектор-людина» (Paris, 1984. — Р. 13; див. також примітку Сеґонда); Ляйбніц, Монадологія, § 87.
390
Вольтер, Інтриги. Їх можна прочитати з примітками самого Вольтера у виданні: Voltaire. Oeuvres complètes / Ed. M. Beuchot. — Paris, 1834. — T. XIV, vol. III, Poésies. — P. 261.
391
Лукрецій, Про природу речей, V, 96; Калкідій, Коментарі на Тімей, § 146, § 299, латинський текст див.: Plato Latinus. — T. IV. Timaeus a Calcidio translatus commentarioque instructus / Ed. J.H. Waszink. — London-Leyder, 1962. — P. 184, 19; 301, 19. Для Лактанція (Божественні установи, IV, 6, 1) Бог є machinator mundi. Про метафору машини див.: Blumenberg Н. Paradigmen zu einer Metaphorologie. — Frankfurt, 1998. — S. 91—96.
392
Oresme N. Le livre du Ciel et du Monde, II, 2 / Ed. by A.D. Menut and A.J. Denomy, tr. With an introduction by A.D. Menut. — Madison, Milwaukee and London, 1968. — P. 282, line 142. Про метафору годинникаря див.: Blumenberg H. Paradigmen zu einer Metaphorologie… — S. 103—107.
393
Monantholius H. Aristotelis Mechanica. Grauce emendata, Latine facta. — Paris, 1599. — Epistole dedicatoria, fol a III r.
394
Calilée. L’essayeur / Tr. fr. C. Chauviré. — Paris, 1980. — P. 141;
395
Baillet A. Vie de Descartes. — Paris, 1691. — T. II. — P. 352.
396
Паскаль Б. Фрагмент трактату про порожнечу / Brunschvicg, р. 78.
397
Див. нижче, параграф 19, с. 311—317.
398
Кеплер, De macula in sole observata, цит. за: Blumenberg H. La légitimité des Temps modernes… — P. 329, n. 2.
399
Див. розділ, присвячений Левенгуку в: Rostand J. Esquisse d’une histoire de la biologie. — Paris, 1945. — P. 9—21.
400
Arcana Naturae detecta, ab A. Van Leeuwenhoek. — Delphis Batavorum: H. Crooneveld, 1695.
401
Eamon W. Science and the Secrets of Nature… — P. 296—297.
402
Бекон Ф. Новий Органон, II, § 52.
403
Декарт, Дискурсія про метод, VI, § 61 / Alquié, р. 634.
404
Мудр 11:20
405
Августин, Про град божий, XII, 19.
406
Плутарх, Застільні промови, VIII, 2, 1, 718 b—с.
407
Наприклад Вольтер говорить про «вічного геометра» у своїх примітках до сатири «Інтриги»: «Той, кого Платон називав вічним геометром» (Ор. cit., р. 262). Див. нижче, с. 421 (В електронній версії — розділ Бібліографічний додаток. — Прим. верстальника).
408
Див.: Leibniz. De rerum originatione radicali // Die philosophischen Schriften von Gottfried Wilhilm Leibniz / Hrsg. C.I. Gerhardt. — Bd. VII. — Berlin, 1890. — S. 304: «В радикальному творенні (originatione) речей діє божественний математик».
409
Lenoble R. Histoire de l’idée de nature… — P. 323.
410
Див. нижче, c. 174—176, з приводу теологічного волюнтаризму (В електронній версії — параграф 6 Божественна таємниця розділу 11. — Примітка верстальника).
411
Див. вище, с. 164—165 (В електронній версії — параграф 3 Механістична революція XVII ст. розділу 11. — Примітка верстальника).
412
Декарт, Принципи філософії, IV, § 204 / Alquié, р. 521.
413
Там само.
414
Див. нижче, параграф 13, с. 210—215.
415
Декарт, Принципи філософії, IV, § 205: «certa moraliter, hoc est quantum sufficit ad usum vitae, quamvis, si ad absolutam Dei potentariam referantur, sint incerta» (цит. за: Oeuvres de Descartes / Ed. Ch. Adam, P. Tannery. — Paris, 1964. — T. VIII. — P. 327).
416
Повідомляючи мені про цінні вказівки, що містяться в рукописі, який він готує до видання, і у перекладі «Єдинородного» Макарія Магнезійського — християнського твору, завдяки якому можна реконструювати частину антихристиянської аргументації Порфирія.
417
Гален, De usu partium, XI, 1—4, грецький текст та латинський переклад: Galenos. Opera Omnia / Hrsg. C.G. Kühn. — Leipzig, 1821—1833. — Bd. III. — S. 905—906. Веронік Будон (Boudon V. Galien et le sacré // Bulletin de l’Association Guillaume Budé. — décembre 1988. — P. 334) розглядає текст у контексті настанови Галена щодо священного.
418
У Макарія Магнезійського, Єдинородний,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи», після закриття браузера.
