Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Похибка першого типу, Invisibility mask 📚 - Українською

Читати книгу - "Похибка першого типу, Invisibility mask"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Похибка першого типу" автора Invisibility mask. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 107 108
Перейти на сторінку:

— Ти не зможеш зупинити мене, Лео, — вона вимовила ці слова холодно, але її голос трохи здригнувся.

Я зловив це. І саме це підштовхнуло мене зробити наступний крок, хоч і найогидніший.

— Не підпишеш ці папери, — я кинув їй, ніби це було вироком, — і твоя мати сьогодні ж опиниться за ґратами. І повір мені, без жодного шансу вийти.

Її очі широко розкрилися, обличчя зблідло. Я бачив, як ці слова пробилися крізь її захист, завдаючи удару в саме серце.

Я знав, що звучав, як абсолютний покидьок. І я ненавидів себе за це, але іншого шляху вже не було. Я був розлючений. Розлючений тим, що вона лізла туди, куди їй не слід було. Що вона піддалася впливу, і тепер між нами стояла стіна. Я намагався приховати, як мене розривало зсередини. Розуміння того, що лише Девід міг надоумити її на таке, доводило мене до сказу. Арі зустрічалася з ним за моєю спиною? Це була зрада, яка змушувала мене діяти жорстоко, показуючи їй свою найгіршу сторону.

— Я ніколи не вийду за тебе! — її слова прорізали повітря, як ніж. Її голос тремтів від гніву й болю, а очі палали таким вогнем, якого я ніколи раніше не бачив.

Я посміхнувся. Холодно. Майже механічно. Вона не зрозуміла, що в цій грі у неї немає вибору.

— Справді? — я схилив голову, ніби обдумуючи її слова, перш ніж відповісти, зберігаючи абсолютний контроль у голосі. — Мала компенсація?

Вона відступила на крок, але я не дав їй відчути простору між нами, крокуючи за нею.

— Як на мене, свобода твоєї матері в обмін на те, що ви з нею перепишете пакет акцій Девіда на мене, а ти, — я різко зупинився, нахиляючись ближче, — будеш зігрівати моє ліжко і далі, звучить як досить вигідна пропозиція. 

Аріель.
Гучний звук удару заповнив кімнату, лягаючи важким відлунням на стіни. Мої пальці горіли, а серце калатало так, що здавалося, воно зараз вирветься з грудей. Я обіцяла собі більше ніколи цього не робити, але не втрималася. Як я могла стриматися, коли він, той, кого я кохала, виявився найбільшою ілюзією мого життя?

Лео стояв нерухомо. На його обличчі промайнуло щось, чого я не могла розпізнати — чи то лють, чи то біль, чи просто холодна відстороненість, яку він так майстерно використовував. Його щока наливалася червоним від мого удару, але він не сказав ні слова. І це лише підливало масла у вогонь мого гніву.

— Що, нема що сказати? — майже прокричала я, мої слова тремтіли від злості й розпачу. — Як ти міг?

Його погляд не змінився, а ця крижана незворушність тільки більше розривала мене зсередини.

— Як я могла так помилятися в тобі? Як могла жити всі ці місяці в ілюзії, думаючи, що ти — це… це мій Лео?

Я змахнула сльозу, що збігла по щоці, стискаючи в руці ті папери, що стали причиною мого краху. «Шлюбний договір». Ці слова були, наче отрута, яка проникла в моє серце.

— Це все була гра для тебе, так? — я стиснула пальці навколо аркушів, вони зім'ялися у моїх руках. — Для чого був весь цей фарс? Твої кляті «Янголе», твої обійми, твої слова…

Я відчувала, як на очі навертаються сльози, але відмовлялася плакати перед ним. 

— Ти заспокоїлась? — його голос був настільки спокійним, що я ледь не вибухнула від злості. Він стояв переді мною, наче все, що сталося, було дрібницею, якою й не варто перейматися.
— Якщо заспокоїлась, то можемо обговорити деталі угоди, — продовжив він із тією самою холодною впевненістю.

— Не буде ніякої угоди! — Я зірвалась на крик. Моє тіло тремтіло, і я не знала, що з цим робити.

— Звісно, буде, мила, — його голос став навіть м'якшим, наче він звертався до дитини, яка влаштувала істерику. — Я навіть дам тобі можливість внести правки.

— Як благородно з твого боку! — Я саркастично посміхнулась, хоч мої руки досі тремтіли від гніву. Покидьок. Як я могла бути такою сліпою?

— Досить благородно, Янголе, враховуючи, що ти залізла в мій кабінет і за спиною зустрічалась із Девідом.

Я застигла. Він справді це сказав? Як взагалі він міг подумати, що я зустрічалася з Девідом? Але я не збиралася виправдовуватись. У нього вже був готовий образ «зрадниці», і навіть якщо я сказала б щось, він усе одно знайде спосіб перекрутити це на свою користь. Та і яке право він мав звинувачуватиму мене у чомусь після всього, що зробив?

— Перше і досить просте, — Лео говорив таким тоном, ніби ми обговорювали банальний план на вечір, — ти підпишеш договір і ми одружимось. Сукня, місце проведення, вся ця дівчача маячня — можеш обрати сама, без проблем.

Я дивилась на нього, намагаючись зрозуміти, чи це якась дика помилка. Весілля? Яка сукня? Що взагалі тут відбувається?

— Друге, трохи складніше, — його голос став холоднішим, а погляд проникливішим. — Ти поясниш своїй матері, в яку халепу ви потрапили, і що переписати її пакет акцій на мене — це ваш єдиний шанс на спасіння.

Його слова звучали, як наказ диктатора. Ще вранці він був іншим: теплим, ніжним... Він цілував мене, обіймав, називав «Янголом». Як я могла не бачити того, що зараз здавалось очевидним? Його любов була всього лише маскою.

— І третє, мила, — він зробив паузу, наче насолоджуючись тим, що ось-ось скаже. — Ніяких інших чоловіків. Ти будеш лягати і прокидатись лише поруч зі мною. І не просто поруч. Ти будеш дивитися на мене так, ніби я єдине, що тримає тебе при житті. Усі мають думати, що це справжнє кохання.

— Ти збожеволів... — мій голос зірвався, я ледве встигла стримати сльози.

— Чи хочеш ти внести якісь пропозиції? — Він запитав так, ніби ми обговорювали бізнес-угоду.

Я опустила погляд, намагаючись знайти хоча б якусь ниточку здорового глузду в усьому цьому кошмарі.

— Якщо... якщо я погоджусь, — промовила я, зібравши залишки сміливості, — якщо я підпишу цей договір, я хочу знати одне... Коли це все закінчиться?

— Три роки, — його голос був рівним, спокійним, — Хіба кохання не живе три роки? Так кажуть.

— Три роки? Це довгий період, Лео, — я прошепотіла, майже задихаючись від жаху.

1 ... 107 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Похибка першого типу, Invisibility mask», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Похибка першого типу, Invisibility mask» жанру - 💛 Любовні романи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Похибка першого типу, Invisibility mask"