Читати книгу - "Що таке антична філософія?"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
611
Diano С. La philosophie du plaisir et la société des amis // Diano C. Studi e saggi di folosofia antica. — Padova, 1973. — P. 364.
612
Епікур, Лист Менекею, §126.
613
Вітґенштайн, Логіко-філософський трактат, 6.4311 / Тут і далі — пер. Є. Поповича.
614
Спіноза, Етика, IV, 67.
615
С. 261 — фр. слово conscience в сучасному вжитку поєднує щонайменше два основних значення, які передаються різними укр. словами: «свідомість» та «сумління/совість». Перше позначає поняття філософії та психології, друге — моралі. Існування трьох різних слів в укр. мові обумовлене лише історичними обставинами — всі три є утвореними в різний час і в різних контекстах кальками лат. conscientia чи його новоєвропейських кальок. Проблема перекладу цього фр. слова полягає у тому, що незважаючи на виникнення у фр. мові виразу conscience morale, який означає саме «сумління/ совість», слово conscience продовжує поєднувати вказані значення, тісно пов’язані між собою як історично, так і змістовно: ще до виникнення новоєвропейського поняття «свідомості» як універсальної пізнавальної здатності, моральна оцінка власних дій (яка спонукається свідомим іспитом чи мимовільними докорами сумління) передбачала здатність індивіда діяти свідомо і усвідомлювати свою діяльність. Через це фр. слово conscience перекладається як «свідомість» у всіх випадках, за винятком тих, коли автор свідомо вживає вираз conscience morale, та сталих виразів, таких як examen de conscience («tribunal intérieur» de la conscience) — «іспит сумління» («внутрішній суд» сумління»). — Прим. перекладача.
616
Див.: Jaeger H. L’examen de conscience dans les religions non chrétiennes et avant le christianisme // Numen. — 1959. — T. 6. — P. 175—233; Ditrionnaire de spiritualité. — T. IV. — 1961. — P. 1972; Hadot I. Seneca… — P. 66—71.
617
Сенека цитує текст Епікура: Сенека, Моральні листи до Луцилія, XXVIII, 9.
618
Епіктет, Бесіди, ІІ, 11, 1.
619
Плутарх, Як помітити прогрес в чесноті, 82 f.
620
Платон, Держава, 571 d.
621
Евагрій Понтійський, Практичний трактат ченця, §54—56; див.: Refoulé F. Rêves et vie spirituelle d’après Evagre le Pontique // Supplément de la Vie Sprirtuelle. — 1961. — T. 59. — P. 470—516.
622
Лист Аристея, §298; див.: Hadot I. Seneca… — P. 68—69. Йдеться про текст єврейського походження II століття до Різдва Христового, автор якого перебував під впливом грецької філософії.
623
Порфирій, Життя Піфагора, §40; Епіктет, Бесіди, III, 10.
624
Сенека, Про гнів, III, 36, 1—3; Rabbow, Seelenfürung… — S. 180—181.
625
Сенека, Моральні листи до Луцилія, XXVIII, 10.
626
Гієрокл, Коментар до Золотих віршів, XIX, (40—44) // Hgst. F.W. Kölher. — Stuttgart, 1974. — S. 80, 20: Commentaire sur les Vers d’or / Trad. M. Meunier. — P. 222.
627
Кант, Метафізика звичаїв, II, Перші метафізичні принципи вчення про чесноту, І, 1, §13.
628
Епіктет, Бесіди, II, 18, 12.
629
Hadot І. Seneca… — Р. 70; Rabbow, Seelenfürung… — S. 182.
630
Марк Аврелій, Наодинці з собою. Роздуми, II, 1.
631
Гален, Про діагностику…, 5, 6, р. 19.
632
Епіктет, Бесіди, IV, 6, 34.
633
Епіктет, Бесіди, III, 13, 6.
634
Платон, Держава, 486 а. На цю тему див.: Hadot P. La terre vue d’en haut et le voyage cosmique // Frontières et conquête spatioale. La philosophie à l’épreuve / J. Schneider, M. Léger-Orine. — Kluwer Academie Publishers, Dodrecht, 1988. — P. 31—40.
635
Платон, Федр, 246 b—c.
636
Платон, Теетет, 173 e.
637
Цицерон, Про природу богів, І, XXI 54 / Пер. В. Литвинова; Лукрецій, Про природу речей, II, 1044—1047; III, 16—17; III, 26—30 / Пер. А. Содомори.
638
Якщо скористатися назвою книги Александра Койре: Koyré A. Du monde clos à l’univers infini. — Paris, 1973.
639
Ватиканські сентенції, 10, Balaudé, p. 210.
640
Сенека, Моральні листи до Луцилія, СІІ, 21; Природні питання, І; Пролог, 12; Марк Аврелій, Наодинці з собою. Роздуми, XI, 1, 3; VII, 47, 1; X, 17.
641
Філон Александрійський, De specialibus legibus, II, §45.
642
Anthologie palatine, IX, 577; Festugière A.-J. La Révélation d’Hermès Trismégiste. — T. I. — Paris, 1944. — P. 317.
643
Див. Hadot P. La Citadelle intérieure… — P. 195—198.
644
Renan E. Oeuvres complètes. — T. II. — Paris: 1948. — P. 1037.
645
Fong Yeou-Lan. Précis de philosophie chinoise. — Paris: 1952. — P. 128.
646
Платон, Теетет, 174 e.
647
Цицерон, Про державу, VI, 9, 9. Див: Festugière F.J. La Révélation d’Htrmès Trismégiste. — T. II. — Paris, 1944. — P. 441–459.
648
Овідій, Метаморфози, XV, 147 і далі / Тут і далі — пер А. Содомори.
649
Лукрецій, Про природу речей, II, 9—10.
650
Див. вище, с. 177—178 [у електронній версії — підрозділ Вправи. — Прим. верстальника.].
651
Платон, Тімей, 59 c—d; див.: Mittelstrass J. Die Rettung der Phanomene. — Berlin, 1962. — S. 110.
652
Епікур, Лист Геродоту, 36.
653
Платон, Тімей, 90 а.
654
Le Blonde J.-M. Aristote, philosophe de la vie. — Paris, 1944. — P. 71.
655
Цицерон, Лукуллу, 41, 127.
656
Сенека, Природні питання, І, Прол. 17.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Що таке антична філософія?», після закриття браузера.
