Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Що таке антична філософія? 📚 - Українською

Читати книгу - "Що таке антична філософія?"

1 244
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Що таке антична філософія?" автора П'єр Адо. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 107 108
Перейти на сторінку:

611

Diano С. La philosophie du plaisir et la société des amis // Diano C. Studi e saggi di folosofia antica. — Padova, 1973. — P. 364.

612

Епікур, Лист Менекею, §126.

613

Вітґенштайн, Логіко-філософський трактат, 6.4311 / Тут і далі — пер. Є. Поповича.

614

Спіноза, Етика, IV, 67.

615

С. 261 — фр. слово conscience в сучасному вжитку поєднує щонайменше два основних значення, які передаються різними укр. словами: «свідомість» та «сумління/совість». Перше позначає поняття філософії та психології, друге — моралі. Існування трьох різних слів в укр. мові обумовлене лише історичними обставинами — всі три є утвореними в різний час і в різних контекстах кальками лат. conscientia чи його новоєвропейських кальок. Проблема перекладу цього фр. слова полягає у тому, що незважаючи на виникнення у фр. мові виразу conscience morale, який означає саме «сумління/ совість», слово conscience продовжує поєднувати вказані значення, тісно пов’язані між собою як історично, так і змістовно: ще до виникнення новоєвропейського поняття «свідомості» як універсальної пізнавальної здатності, моральна оцінка власних дій (яка спонукається свідомим іспитом чи мимовільними докорами сумління) передбачала здатність індивіда діяти свідомо і усвідомлювати свою діяльність. Через це фр. слово conscience перекладається як «свідомість» у всіх випадках, за винятком тих, коли автор свідомо вживає вираз conscience morale, та сталих виразів, таких як examen de conscience («tribunal intérieur» de la conscience) — «іспит сумління» («внутрішній суд» сумління»). — Прим. перекладача.

616

Див.: Jaeger H. L’examen de conscience dans les religions non chrétiennes et avant le christianisme // Numen. — 1959. — T. 6. — P. 175—233; Ditrionnaire de spiritualité. — T. IV. — 1961. — P. 1972; Hadot I. Seneca… — P. 66—71.

617

Сенека цитує текст Епікура: Сенека, Моральні листи до Луцилія, XXVIII, 9.

618

Епіктет, Бесіди, ІІ, 11, 1.

619

Плутарх, Як помітити прогрес в чесноті, 82 f.

620

Платон, Держава, 571 d.

621

Евагрій Понтійський, Практичний трактат ченця, §54—56; див.: Refoulé F. Rêves et vie spirituelle d’après Evagre le Pontique // Supplément de la Vie Sprirtuelle. — 1961. — T. 59. — P. 470—516.

622

Лист Аристея, §298; див.: Hadot I. Seneca… — P. 68—69. Йдеться про текст єврейського походження II століття до Різдва Христового, автор якого перебував під впливом грецької філософії.

623

Порфирій, Життя Піфагора, §40; Епіктет, Бесіди, III, 10.

624

Сенека, Про гнів, III, 36, 1—3; Rabbow, Seelenfürung… — S. 180—181.

625

Сенека, Моральні листи до Луцилія, XXVIII, 10.

626

Гієрокл, Коментар до Золотих віршів, XIX, (40—44) // Hgst. F.W. Kölher. — Stuttgart, 1974. — S. 80, 20: Commentaire sur les Vers d’or / Trad. M. Meunier. — P. 222.

627

Кант, Метафізика звичаїв, II, Перші метафізичні принципи вчення про чесноту, І, 1, §13.

628

Епіктет, Бесіди, II, 18, 12.

629

Hadot І. Seneca… — Р. 70; Rabbow, Seelenfürung… — S. 182.

630

Марк Аврелій, Наодинці з собою. Роздуми, II, 1.

631

Гален, Про діагностику…, 5, 6, р. 19.

632

Епіктет, Бесіди, IV, 6, 34.

633

Епіктет, Бесіди, III, 13, 6.

634

Платон, Держава, 486 а. На цю тему див.: Hadot P. La terre vue d’en haut et le voyage cosmique // Frontières et conquête spatioale. La philosophie à l’épreuve / J. Schneider, M. Léger-Orine. — Kluwer Academie Publishers, Dodrecht, 1988. — P. 31—40.

635

Платон, Федр, 246 b—c.

636

Платон, Теетет, 173 e.

637

Цицерон, Про природу богів, І, XXI 54 / Пер. В. Литвинова; Лукрецій, Про природу речей, II, 1044—1047; III, 16—17; III, 26—30 / Пер. А. Содомори.

638

Якщо скористатися назвою книги Александра Койре: Koyré A. Du monde clos à l’univers infini. — Paris, 1973.

639

Ватиканські сентенції, 10, Balaudé, p. 210.

640

Сенека, Моральні листи до Луцилія, СІІ, 21; Природні питання, І; Пролог, 12; Марк Аврелій, Наодинці з собою. Роздуми, XI, 1, 3; VII, 47, 1; X, 17.

641

Філон Александрійський, De specialibus legibus, II, §45.

642

Anthologie palatine, IX, 577; Festugière A.-J. La Révélation d’Hermès Trismégiste. — T. I. — Paris, 1944. — P. 317.

643

Див. Hadot P. La Citadelle intérieure… — P. 195—198.

644

Renan E. Oeuvres complètes. — T. II. — Paris: 1948. — P. 1037.

645

Fong Yeou-Lan. Précis de philosophie chinoise. — Paris: 1952. — P. 128.

646

Платон, Теетет, 174 e.

647

Цицерон, Про державу, VI, 9, 9. Див: Festugière F.J. La Révélation d’Htrmès Trismégiste. — T. II. — Paris, 1944. — P. 441–459.

648

Овідій, Метаморфози, XV, 147 і далі / Тут і далі — пер А. Содомори.

649

Лукрецій, Про природу речей, II, 9—10.

650

Див. вище, с. 177—178 [у електронній версії — підрозділ Вправи. — Прим. верстальника.].

651

Платон, Тімей, 59 c—d; див.: Mittelstrass J. Die Rettung der Phanomene. — Berlin, 1962. — S. 110.

652

Епікур, Лист Геродоту, 36.

653

Платон, Тімей, 90 а.

654

Le Blonde J.-M. Aristote, philosophe de la vie. — Paris, 1944. — P. 71.

655

Цицерон, Лукуллу, 41, 127.

656

Сенека, Природні питання, І, Прол. 17.

1 ... 107 108
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Що таке антична філософія?», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Що таке антична філософія?"