Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Прадавня легенда, Юзеф Ігнацій Крашевський 📚 - Українською

Читати книгу - "Прадавня легенда, Юзеф Ігнацій Крашевський"

1 157
0
21.01.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прадавня легенда" автора Юзеф Ігнацій Крашевський. Жанр книги: 💙 Сучасна проза / 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 108 109
Перейти на сторінку:
трактату про воєнне мистецтво («Стратегікон»), в якому, зокрема, змальовуються військовий побут і звичаї стародавніх слов'ян. Тепер доведено, що автором цього трактату був Маврикій, візантійський письменник, котрий жив у кінці VI — на початку VII ст.

М а з и (мазовшани) — одне з польських племен, що жило по обох берегах середньої Вісли.

М а р е н а (Морена) — богиня смерті в деяких західнослов'янських племен.

М е т е л и ц я — за віруваннями стародавніх слов'ян, дух, що приносить заметілі.

М є ш к о І — перший історично відомий польський князь (960–992).

М и ш і (М и ш к и). — Легенда твердить, що Хвостка з роду Попелів з'їли миші у вежі на одному з островів озера Гопла. Для того, щоб пов'язати свій роман з цією легендою, Крашевський в 1 розділі частини третьої роману недвозначно говорить: «…Мишки, котрі з'їли Хвостка…».

М о р а в и — західнослов'янське плем'я, що жило в басейні річки Морави. В союзі з чехами та іншими слов'янськими племенами вони створили незалежну і досить сильну державу — Велику Моравію, що розпалась у 906 р.

Н и я — богиня підземного царства і смерті у польських племен.

Н і й о л а — богиня підземного царства і смерті у стародавніх литовців.

Н і ч н и ц я — нічне страхіття.

О б о д р и т и — див. бодричі.

О б р и. — Обрами називали слов'яни аварів. Це тюркського походження плем'я, що з'явилось в Європі в середині VI ст., осіло в басейні Дунаю і звідси нападало на сусідів, зокрема і на слов'ян. Аварська держава була розгромлена спочатку слов'янами, потім франками, а на початку IX ст. вони зовсім зникли. (Порівн. прислів'я: «Погибоша аки обре».) Термін «обр» зберігся в слов'янському словнику в значенні «велетень», оскільки авари вирізнялись високим зростом і міцною будовою тіла.

О п о л є — так називалась сусідська територіальна община б поляків. Крашевський розуміє під ополєм великі родові об'єднання.

П а н — по-давньогрецьки означає: все, цілість.

П е р у н — бог грози у стародавніх слов'ян. Йому приносили криваві, іноді людські жертви, його іменем клялись при укладанні договорів з іншими народами.

П о з н а н ц і — малочисленне плем'я, яке, за переконанням Крашевського, жило в районі, де пізніше виникло місто Познань.

П о л а б с ь к і с е р б и — слов'янські племена, що населяли басейн річки Лаби (Ельби), і водночас плем'я, що жило по річці Салі, притоці Лаби.

П о л я н и — одне з племен польських слов'ян, що жило по річці Варті. За автором, саме це плем'я було предком польського народу.

П о м о р ц і — одне з племен прибалтійських слов'ян, що жило на узбережжі Балтійського моря між Одрою і Віслою.

П о п е л и щ е — тут: місце, де спалювали померлих.

П о п е л ь (Попел) — легендарний польський князь, родоначальник династії Попелів, поваленої пізніше П'ястами.

П о р е в і т — п'ятилике божество на острові Ругії.

П о с т р и г и (пострижини) — обряд, рівнозначний хрещенню у християн; під час цього обряду хлопчику надавали ім'я, і він від материнської опіки переходив під батькову.

П о с т р и ж и н и — див. постриги.

П о х в і с т — бог негоди у стародавніх слов'ян.

П р о в е — божество прибалтійських слов'ян. Те ж саме, що в східних слов'ян Перун і в стародавніх литовців Перкун.

П р о к о п К е с а р і й с ь к и й — візантійський автор VI ст. У своїх працях, особливо у творі «Про війни Юстініана», в частині його «Про війни з готами» розповідає про побут і звичаї слов'ян.

П р о н д н и к — притока Вісли.

П ш е м и с л (Пшемислав) — легендарний князь.

П' я с т — легендарний засновник першої історичної князівської (королівської) династії в Польщі.

Р а д е г а с т — боги у слов'янських племен бодричів і ратарів.

Р а н и (руяни) — одне з прибалтійських слов'янських племен, що населяло острів Рані (Ругію) на Балтійському морі.

Р а т а р і (редари) — одне з прибалтійських слов'янських племен.

Р е д а р и — див. ратарі.

Р е к о н а — те ж саме, що Аркона, мис на острові Ругії.

Р е т р а — місто, що було розташоване на землях, населених слов'янським племенем ратарів.

Р и т о г а р — міфічна особа.

Р і ч П о с п о л и т а — див. Жеч Посполіта.

Р у г е в і д — семилике божество у племені ранів, на честь якого був збудований храм в Корениці на острові Ругії.

Р у я н и — див. рани.

С а м о в і л и — див. віли.

С в і т о в и д — чотириголовий бог прибалтійських слов'ян. Храм Світовида стояв на мисі Аркона (острів Ругія).

С і м о к а т т а Ф е о ф і л а к т — візантійський письменник першої половини VII ст. В його праці «Історія» наводиться ряд цікавих даних про стародавніх слов'ян, їх побут і походи проти Східно-Римської імперії.

«С л о в о» — тобто слов'янська мова.

С м е р д и — так Крашевський, як і польський історик Й. Лелевель, називав князівських слуг. Див. кмет.

С т а д н и к — пастух, доглядач стада.

С т а н і с л а в — краківський єпископ, очолював змову незадоволених центральною владою феодалів проти королівської влади Болеслава Сміливого (1058–1079). За це з наказу короля був четвертований. Католицька церква зачислила Станіслава до сонму святих.

С т а я — старопольська міра довжини, дорівнює 1066 м.

С т р и г а — за поганським віруванням, людина, що народжується з зубами; після смерті не дає спокою людям.

Т а ц і т — давньоримський історик (55–117). В його творі

1 ... 108 109
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прадавня легенда, Юзеф Ігнацій Крашевський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прадавня легенда, Юзеф Ігнацій Крашевський"