Читати книгу - "Світло Парижа"

У прозі Елінор Браун є особлива чарівність і цілісність — саме в цьому запорука її успіху. Я просто обожнюю «Світло Парижа». Це так чудово і так великодушно, що серце мимоволі саме прагне до цього міста.

Джоджо Мойєс, англійська романістка

«Світло Парижа» — теплий, вражаючий, мудрий і чарівливий роман, книжка, написана людиною з великим серцем.

Мері Кей Ендрюс, американська романістка

Елінор Браун — верховна жриця храму, де душевність та емоційна глибина зустрічаються з теплим гумором. «Світло Парижа» змусить вас задуматися — і посміхнутися після того, як ви перевернете останню сторінку книги.

Паула Маклейн, американська романістка та есеїст

С. 7: Учителька, міс Пайн, була молодою і стрункою, з волоссям, розпущеним по плечах, [ратше] => радше вузол, ніж кучері, ніби вона час від часу занурювала в нього пальці.

С. 22: Носила свою обручку, отриману на заручинах, як охоронний знак від чиїхось сумнівів і жалю, а [сокріше] => скоріше від моїх власних.

С. 58: Я позбавилась свого, переїхавши, перейнявши вимову диктора, що не належить до жодного району, і втомившись від людей, включаючи мого чоловіка, що зменшували мій [коефіцент] => коефіцієнт інтелектуального розвитку на два десятки пунктів, почувши, як говорю.

С. 85: А потім, ніби [нагадуваня] => нагадування про ієрархію й місце щоденних потреб та ностальгії в ній, у мене в животі голосно забурчало.

С. 228: Хотілося любити всіх у залі, диваків з їхніми театральними вітаннями, з напруженими розмовами, зі сміхом, що вибухав і танув у тісняві їхніх тіл; хотілося любити навіть зал, [попре] => попри, а може, через — його тюремний запах.

С. 230: Особливо любовні [роман] => романи.

С. 320: <…> чудо [ночної] => нічної прогулянки алеєю поза церквою <…>

Клод Моне (1840—1926) — французький художник, засновник імпресіонізму. Тут і далі прим. перекладача.

Джексон Поллок (1912—1956) — американський художник, що працював у стилі абстрактного імпресіонізму.

Йдеться про картину норвезького художника-експресіоніста Едварда Мунка.

Парфенон — храм богині Афіни, побудований у 447 році до н. е.

Неокласики — художники, які вважали, що існують сталі цінності й постулати, на які мусить опиратися мистецтво. Вони прагнули протиставити догмати вічного реальному мистецтву, яке таких цінностей не має. Одними з яскравих представників стилю є Франсуа Піко, Луї Лагране, Огюст Кудер та ін.

Воміторій — прибудова до їдальні у давньоримському домі, де можна було позбавитися зайвої їжі; прохід позаду давньоримського або давньогрецького стадіону чи амфітеатру, через який багато людей могли швидко вийти з даного місця, будувався для збереження безпеки глядачів.

Кондомініум (розм. кондо) — кооперативний житловий будинок, у якому квартири належать власникам як приватна власність.