Читати книгу - "Українські традиції"

суду Божого, і показується звіздою, может бо ся диявол перетворити, як сам схочет. Єсли схочет, то ся учинить звіздою, учиниться огнем і птахом, і звіром або скотиною, або чоловіком і дитиною, і навіть ангелом, як то о том познаваемо з розних письм і на розних місцях. Бо і дияволи не мають на собі тіла ані костей, ані крові, але тілько дух, і називаються духове злиї, ангелове лукавиї, звізди перелестниї, мрачниї. Але нас, братіє, Письмо Святое учить: коли ти, чоловіче вірний, увидиш звізду, летячую альбо іскри по воздуху, а ти ся, у той час ставши, перекрести і плюй на мару, бо то єсть змій, і тогди он пропадет і щезнет. І где той літавець упадет, то там місце злое, плюгавое і нещасливоє чоловіком і скотом. І так то, братіє, Бог іскарав ангела пишного, як о том написав цар Давид: «Сего ізгонях гордим оком і неситим серцем». Гордое око єсть сонце, а неситоє серце земля.

І скрозь землю летів Сатанаїл, до преісподнєй, за свою гордость і пиху став дияволом і слуги єго. Прошу вас, братіє, претож стерезімеся і ми тої то проклятої пихи і гордості, аби то нас не завела до пекельної сторони. Бо там сторона злая, темная, мрачная, смутная, страшная, горкая, плачливая і всякой муки полная єсть. А в той стороні пануєт злий цар Сатана, а слуги єго і урядники немилостивиї дияволи, лютиї драпіжниці, а люде там живуть поганиї і грішниї. Ніт там світа, ніт там покоя, ніт там радості…

Хожденіє Богородиці по мукам
О муках пекельних повість альбо історія о людєх грішних, которіє в тих муках зостають

1. Єдиного часу молилася пречистая Богородиця сину своєму і Богу нашему, просячи: «Господи Боже мой, зошли до мене Святого архангела Михаїла, аби мені створив пекло і показав всі муки преісподніє, в которих людіє за гріхи мучаться». Тогда снійде архістратиг Михаїл і з ним множество ангелов і поклонилися всі до землі пресвятой Богородиці. І рече Михаїл: «Радуйся, благодатная Богородице, отчеє сіяніє рождеши всей вселенній Святого Духа ісполненна благодатію свишше».

Рече Пресвятая Богородиця: «Радуйся, архангеле Михаїле, воєводо і начальнице всіх превишших сил пресвятого Божія престола невидимого отца», і паки похвалила всі святії.

2. Потом Михаїлу рече: «Рци мі, святий архангеле Михаїле, все, що єсть на небесі і на землі, і во преісподніх землі». І рече Михаїл: «Что мні розказав, о благодатная, син твой Господь, тоє тобі повім». Рече Пресвятая Богородиця: «Нині покажи всі муки пекельніє, где мучаться душі грішних».

3. Тогда Михаїл казав створитися пеклу, а гди створилося пекло, виділа Пресвятая Богородиця множество мужей і жен, а они плачуть і кричать веліїм гласом. Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Что сії душі согрішили? «І рече Михаїл святий: «Тії то суть, іж не вірили в твоего Сина і Святого Духа і не визнавали Пресвятої Богородиці і Тройці святої, і для того так мучаться».

4. Увиділа Богородиця на інном місці тьму великую зіло, рече до Михаїла: «Кто в той тьмі сидить?»

Рече Михаїл: «Много в ней єсть душ».

Рече Пресвятая Богородиця: «Нехай тьма сія подойметься, штоби я обачила тії душі».

Рекл Михаїл і ангели: «Заказ маємо великий, аби тії душі нікогда світу не виділи, дондеже возсіяєт Син твой благословенний». І фрасовалася Пресвятая Богородиця, воздхнула, і возріла на небо, і рекла: «Во ім'я Отца і Сина і Святого Духа, амінь. Нехай обачу муку сію». І заразом поднялася тьма над мучащими к горі, і узріла Пресвятая Богородиця там многих мужей і жон, і от них ісходить великий крик і плач. Видівши тоє, Пресвятая Богородиця заплакала.

І рече Михаїл: «Чему, окаянниї, не глаголете до Пресвятої Богородиці?» І рекли грішнії мучащиїся: «Як глаголаніє наше приняла єси, Богородице? Ми світу нігди не виділи і муки великії терпимо. Син твой благословенний зойшов з неба на землю і не йшов к нам; ні Іоанн Креститель, ні Авраам, ні апостол Павел, но ти, Пресвятая Богородице, скорая заступнице, молящихся за християни».

Рече Пресвятая Богородиця до Михаїла: «Што сії душі согрішили?» І рече Михаїл святий: «Тії то суть невірнії поганці, некрещенії, коториї не признавали Сина твоего і тебе, Пресвятая Богородице, не ісповідали, же з тебе Христос Господь вийшов, і за тоє тії душі муки терплять». Рече Пресвятая Богородиця: «Для чого так, окаянниї, прельстилися? Не слишали єсьте, же вся племена ім'я моє славлять?» І покри їх оная темность.

5. І рече Михаїл: «Гряди, Пресвятая Богородице, где течет ріка огненая».

Прийшла Пресвятая Богородиця до огнистої ріки і обачила в той ріці множество мужей і жен, єдині по пояс стоять в огні, другії – по перси, а іниї – до шиї і до верху. Рече Пресвятая Богородиця: «Што сії душі согрішили, що по пояс стоять в огні?» Рече Михаїл святий: «Госпоже, тії суть душі, іж отчую і матерськую клятву преступають, за тоє так мучаться». Рече Пресвятая Богородиця: «А сії што согрішили, що до персій стоять в огні?» І рече Михаїл: «Тії суть, що кумом доганяли, сварилися з ними, отца і