Читати книгу - "Більше кохання, Аліна Шапошник (Аліса Кін)"

Мені здається чи я почервоніла від збентеження? На мою думку, моє обличчя просто спалахнуло від незручності цього моменту. Клим посміхнувся:

– Ти так щоразу виходитимеш з ванної?

– Ні. Я просто забула одяг у кімнаті, – випалила і поспішила зникнути у своїй кімнаті.

Перевдягаючись і замотуючи волосся в рушник, я лаяла себе за неуважність. Про свою дивну реакцію постаралася не думати, сором'язливість взагалі не в моєму характері. Не буду ж тепер безвилазно сидіти у своїй кімнаті. Тим більше, що в животі голосно загуркотіло. Я вийшла до коридору і пройшла на кухню. Огляд холостяцького холодильника нічого не дав, а я купити якихось продуктів ще не встигла. Ну що ж, значить замовлю піцу. Подумавши, що некрасиво не спитати про переваги в їжі мого рятівника, легенько постукала у двері його кімнати.

– Заходь! – почувся відповідь на мій стукіт.

Я обережно відчинила двері й увійшла. Окинула поглядом його кімнату. Виявляється, це і спальна і кабінет одночасно. Мене здивували полиці від підлоги до стелі з книжками. Коли він встигає ще читати. Клим сидів за ноутом і дивився в екран, не відриваючи погляду.

– Збираюсь замовити піцу на вечерю, на тебе замовляти?

Він розвернувся до мене і відповів:

– Ні, дякую, я вже повечеряв.

Я замислилась, з ким це він встиг повечеряти. Наразі на ньому були захисні окуляри для комп'ютера. У них він виглядав зовсім інакше. Клим дивився на мене і мені раптом знову стало ніяково.

– Продукти завтра вранці куплю. Можу готувати, щоб моє перебування не було тягарем, – взяла ініціативу в свої руки, щоб він не помітив мого збентеження.

– Дякую. Продукти я купуватиму сам, а от якщо є бажання готувати, то будь ласка, – Клим розплився в посмішці.

– Добре, - я схвально кивнула, вийшла з кімнати, зачинивши за собою двері, зробила вдих і видих, намагаючись заспокоїти внутрішнє хвилювання.

* * *

Ми вирішили зібратися із дівчатками. Оля вже переїхала до кімнати Лери. Цю подію треба було відсвяткувати. Коли я увійшла до будинку, Маша та Лера сиділи на дивані, Оля у кріслі, вони пили чай і поїдали печиво, яке спекла Лера.

– Зачекайте, лишіть і мені! - не витримала я, побачивши, як вони жадібно поїдали смаколики.

– Тут усім вистачить, – сказала Маша з набитим ротом.

– Ага, з такими темпами, навряд, – добре, що миска з печивом залишалася майже до верху повною, але я все одно помчала якнайшвидше помити руки і приєднатися до них.

– В мені прокинулася господиня, – Лера натягла посмішку до вух.

– Так, я помітила, – знову подивилася на величезну миску з печивом.

– Розповідайте, як там у вас із переїздом? – Маша звернулася до мене і до Лери.

– У мене все добре, таке відчуття, що ми з Глібом давно жили разом.

– Круто, а в тебе? – Маша продовжувала розпитування.

– Ми ж з Климом не зустрічаємося, тому трапляються незручні ситуації, – зізналася я, згадуючи вчорашній вечір.

– Та гаразд тобі, ти ж тісно спілкувалася з хлопцями і ніколи не соромилася, – Маша намагалася мене підбадьорити.

– Клим, він інший.

– Який? – запитала з цікавістю Лера.

– Серйозний, має дорослі погляди. Він не намагався приставати до мене, на його місці, інший хлопець спробував би спокусити мене першого ж вечора, - я засміялася. - До речі, Гліб дзвонив, дякую, Лера, що врятувала, а то він хотів прийти прямо сюди.

– Так, як тільки це зрозуміла, почала брехати в три короби.

– А я почала ходити на побачення, – Маша задоволено посміхнулася.

– Нарешті ти відійшла після минулих стосунків, – мені аж полегшало від почутої новини.

– Не відійшла, а попрацювала. Вибачила і попрощалася.

– А раптом Діма виправитися і захоче повернутися, заново розпочати ваші стосунки? – запитала Лера.

– Ні. Справа не в Дімі, а в тому, ким я стала поруч з ним, – навіть я задумалася над Машиними словами.

Я звернулася до Олі:

– Як твій переїзд?

– Знаєш, Настя, ще не зрозуміла, що з'їхала від батьків. Але я дуже рада. Мій хлопець теж схвалив, –вона посміхнулася.

– Сподіваюся, ми скоро розберемося з Денисом, і я також повернуся сюди. Сумую за своїм ліжком, - я ностальгічно зітхнула.

– До речі, після його останнього повідомлення про нього так нічого й не чути? – Маша перестала жувати і уважно на мене подивилася.

– Так, і це лякає, – я тяжко зітхнула і взяла чергове печиво.

Мені надійшло повідомлення від Клима, відкрила, пробіглася, це по роботі.

– Денис? – схвильовано запитала Лера.

– Ні, Клим по роботі. Він продовжує бути моїм босом, – я відклала телефон і продовжила, - Але зараз я зайнята поїданням смачного печива.

– Щодо Дениса, – ми всі одночасно подивилися на Олю, - Я його бачила з Яною, він приходив до неї до університету.