Читати книгу - "За межею реальності , Уляна Віор"

Ти готова зробити свій вибір? — запитав Лейл.

— Я ж можу потрапити знову додому, в реальність? — з надією сказала Катя.

— Звісно, можеш. Тобі вже тут нема що робити. Ти зможеш бути щасливою тільки там, в реальності. Моя порада — живи майбутнім, а не минулим.

Вона переступила через поріг порталу, і її очі миттєво вловили знайомі контури своєї кімнати. Це був той самий світ, який вона залишила позаду, але щось у ньому відразу здавалося іншим. Всі ці предмети та знайомі деталі більше не були такими, якими вона їх пам’ятала.

І раптом...

Бац!

Щось дивне відбулося: кімната ніби завмерла, світло стало м’якшим, а звуки світу затихли.

— Катю, Катю, швидко сюди! — почувся голос матері.

Катерина зайшла на кухню і побачила батька. Катя мовчки поглянула на нього, відчуваючи, як серце підскакує в грудях.

— Татко? — ледве вимовила вона, не вірячи власним очам.

— Я вдома, доню, — промовив він. Його голос звучав так, наче це був момент, коли все, що було втрачене, знову стало можливим.

І в ту мить Катя не могла більше стримувати свої емоції. Вона кинулась до нього, і їхні обійми стали мовчазним підтвердженням того, що немає нічого важливішого, ніж бути разом.