Читати книгу - "Тіні старого лісу, Юлия"

— Ліс визнає твій дар, – тихо сказала Чаклунка. – Але це буде важка ноша. Провідники не належать повністю ні людям, ні лісу. Ти завжди будеш на межі двох світів і це буде потребувати великої сили.

— Я готова, – впевнено відповіла Марина. - Я приймаю цей шлях.

Відьма схилила голову в знак згоди.

— Відтепер ти – провідник. Твоїм завданням буде допомагати зберегти баланс між світом магії та людей. Ти будеш тими очима, які бачать обидва світи.

Марина розуміла, що віднині нова відповідальність лягає на її плечі, але одночасно вона відчувала, що тепер здатна на більше, ніж будь-коли раніше. 

— Я зроблю все, що зможу, – сказала вона і її голос був сповнений рішучості.

Відьма та Чаклунка зникли в тумані, але їхні слова назавжди залишилися в серці дівчини.