Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв 📚 - Українською

Читати книгу - "Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв" автора Арі Турунен. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 58
Перейти на сторінку:
напій не подає західну культуру так яскраво, як вино. Павло заохочує Тимофія у своєму першому листі97 не пити самої тільки води, а «пити й трохи вина заради шлунка й проти багатьох недугів». У середньовічній Європі лікарі призначали вино майже від усіх хвороб, таких як хвороби кишківника, розлади травлення, а також для очищення крові. Популярною була книга Йоганнеса фон Куби Hortus Sanitatis («Сад здоров’я»). У ній Куба стверджує, що вино полегшує процес перетравлювання їжі у шлунку й печінці. Автор переконує, що вино очищує туманну кров і відкриває всі канали в тілі. Обґрунтування узагальнено в одному реченні: «Адже це такий природний продукт»98.

Про середньовічні вірування нагадує вермут. Хоча сучасний вермут зовсім далекий від вина, його склад (прянощі та корінці рослин) вказує на медичне походження напою. Вермут уважали відмінним афродизіаком, справжнім еліксиром мужності. У ХVІ столітті його також рекомендували для покращення травлення99.

Проте не всі полюбляли вино. Шведський історик Олаф Маґнус в «Історії Північних народів», що побачила світ 1555 року, палко захищав різноманітні переваги пива. На думку Олафа Маґнуса100, пиво не викликає в людей гніву і безпліддя, а якраз навпаки: фінське пиво робить жінок такими плодовитими, що вони народжують двійнят! Завдяки доброму фінському пиву чисельність населення зростає, що, звісно, збільшує державні податкові надходження і, отже, росте й могутність держави, стверджує Маґнус.

У Північних країнах населення старіє, однак податок на алкоголь лишається незмінно високим. Можливо, поради Маґнуса потрібно знову взяти на озброєння.

Олаф Маґнус був великим любителем пива, що видихнулось. Маґнус дійшов такого висновку: що старіше пиво, то воно чистіше й здоровіше. Якщо, наприклад, у людей в оточеній фортеці розпухає живіт або у них камені в нирках, пиво магічним чином позбавляє їх від страждань. Олаф розповідає, як у 1520 році він був серед оточених у Стокгольмі та пив старе пиво, після чого його перестали турбувати камені в нирках. Не підкріплюючи свою заяву щонайменшим обґрунтуванням, Олаф наполегливо запевняє, що пиво лікує кашель, якщо його пити з маслом. Якщо зварити його з яйцями, імбиром і цукром, пиво допомагає при травмах ребер. Воно також сприяє росту нігтів101.

За часів, коли жив Маґнус, не можна було уявити, аби хтось відмовився від алкоголю. Королева Швеції Крістіна була надзвичайно юна. Вона не переносила ні пива, ні вина, тому крала в королеви-вдови Марії Елеонори дощову воду, яку та використовувала для вмивання обличчя. Коли виявилося, що Крістіна пила призначену для вмивання рідину, матір дала дочці добрячого прочухана. Королева-вдова не без причини турбувалася через такі капризи й уважала, що саме недостатнє вживання пива і вина призвело до печії та проблем із жовчним міхуром102. Води Крістіні після того так ніхто і не давав, тому їй довелося вдовольнятися пивом. Трагічна доля була в молодої королеви.

Знаряддя пивовара. Шестикутна зірка була символом того, що в будинку виготовляли пиво

Моряки лавірували з королевою-вдовою одними й тими самими шляхами. Коли «Мейфлавер» з пілігримами на борту причалив 1620 року до Плімута на Американському материку, причиною тому було, не більше і не менше, пиво. Екіпаж судна вирішив кинути якір, бо в них закінчилося пиво! Хоча пуритани не надто любили алкоголь, рішення екіпажу було зрозумілим. Алкоголь у великих кількостях використовували на кораблях, адже він краще зберігався, ніж питна вода. Вояж «Мейфлавера» закінчився святкуванням, оповитим запахом солоду. Коли місцеві індіанці привітали новоприбулих, було влаштовано спільне свято, на якому індіанці пригощали індичкою — першою традиційною для Дня подяки індичкою, а європейці — виготовленим на новому континенті пивом103.

В епоху Середньовіччя і Нового часу через нестачу чистої питної води пиво і вино були безпечними напоями для тамування спраги, тож їх пили в Європі щодня літрами. Пиво в той час було як ранкова кава. Кухоль пива ставили ввечері на столик біля ліжка, аби одразу випити зранку. Пиво було настільки природним продуктом щоденного вживання, що за часів правління Ґустава у Швеції тих, хто пив пиво, вважали ледь не тверезниками. Ненажера з ненажер Король-Сонце Людовик ХІV не відмовлявся від вина. На випадок, якщо вночі король зголодніє, йому на нічний столик ставили смажену курку і дві пляшки вина104.

Про важливість алкоголю свідчить також те, що раніше вкрай осудливо ставилися до виробників неякісного пива. Мішленівських зірок тоді не було, але контроль якості був вельми ефективним. У Вавилоні покаранням за погане пиво в усіх випадках була смерть. У створеній у 1086 році «Книзі Страшного суду», де за ініціативи Вільгельма Завойовника було описано економічні ресурси Англії, особливу увагу приділено також пиву. Виробники низькоякісного пива повинні були дати переконливе пояснення, якщо хотіли уникнути серйозних покарань. Як покарання порушник закону мав сплатити штраф у розмірі 40 шилінгів або відсидіти на стільці, до якого його прив’язували. Після цього виробника поганого пива били і купали у воді. У Німеччині шинкаря позбавляли ліцензії, якщо він продавав погане пиво більше трьох разів105. Відомий закон «про чистоту пива» від 1516 року мав силу в Німеччині. Згідно з цим законом, до складу пива було заборонено додавати будь-що інше, крім води, солоду, хмелю і дріжджів.

Тютюнова колегія Фридриха Вільгельма І. На додачу до куріння люльки насолоджувалися також пивом

Пиво, особливо в Німеччині, вважали надзвичайно важливим і зміцнювальним продуктом. На думку прусського короля Фридриха ІІ, пиво було давньою прусською чеснотою. «Я виріс на пиві, так само і мої вояки», — любив повторювати він. Прусси були занепокоєні обліком уживання пива. На думку Фридриха, кава, чужа речовина, підривала пивоварський промисел і витривалість солдат. Страх Фридриха перед кавою був настільки великим, що він заснував кавову поліцію, аби запобігти таємному ввезенню кавових зерен106.

У Швеції також були занепокоєні обліком уживання пива. Лікар округу Турку Й. Гартман скаржився у звіті, поданому в 1755 році до Лікарської колегії, на те, що корисне, зміцнювальне і поживне пиво вийшло з моди107. Причиною став модний напій бренді.


Аквавіт

Перший дистильований алкогольний напій був виготовлений, найімовірніше, з рису. Китайці дистилювали міцні алкогольні напої з рисового вина або пива вже в ХІ—ІХ століттях до початку нашого літочислення. Напій містив різноманітний осад. Відомо, що рисові напої дистилювали також в Індії в ІХ столітті до н. е. Можливо, дистиляція поширилася з Китаю в

1 ... 10 11 12 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв» жанру - 💛 Публіцистика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв"