Читати книгу - "І день як вимір нашого життя"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "І день як вимір нашого життя" автора Олександр Васильович Афонін. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
class=stanza> Колись в селі чекали Миколая, Щоб розпочати справжній вже посів. І в травні ще морозило, я знаю, Бо в ті часи я був уже, я жив. Лиш на початку травня ще несміло Колись листочки виглядали в світ. Життя природу, як і нас, змінило — Чимало з тих часів минуло літ. Тому й у квітні літечко стрічаєм. До цього якось вже звикаєм ми. Лише спитати хочу: «Хто з вас знає, Як скоро ми позбавимось зими?» «День як день: робота паперова…»
День як день: робота паперова І дзвінки… Усі і не злічить. Та про наболіле лиш розмови… А весна за вікнами кричить Різнобарвним голосом пташиним: «Кинь роботу і мерщій сюди! Під склепіння неба синє-синє, До Дніпра блакитної води… Поспішай, бо радість ця минає. Не помітиш, як й життя мине». Ти вважаєш, весно, я не знаю? Чи бажаєш здивувати чимсь мене? І не тільки я, про це з нас кожен знає. Ось, до тебе я уже спішу!.. Подумки… Часу ж не вистачає, Бо я чергову дурню пишу. «Ох, яке яскраве сонце…»
Ох, яке яскраве сонце, Яке небо чисте! Ходить квітень, походжає Розбудженим містом. Загляда в усі шпаринки, Стука у віконця, Щоби люди їх відкрили І впустили сонце. І не тільки у домівки, А й у власні душі, Щоб вітрильник сподівання В душах з місця зрушив, Щоб весняний теплий вітер Напинав вітрила, Щоб думки, щасливі, світлі, Набирали сили. Бо людині без надії — Як птахам без неба. Треба вірить, треба мріять, Треба, треба, треба…
День як день: робота паперова І дзвінки… Усі і не злічить. Та про наболіле лиш розмови… А весна за вікнами кричить Різнобарвним голосом пташиним: «Кинь роботу і мерщій сюди! Під склепіння неба синє-синє, До Дніпра блакитної води… Поспішай, бо радість ця минає. Не помітиш, як й життя мине». Ти вважаєш, весно, я не знаю? Чи бажаєш здивувати чимсь мене? І не тільки я, про це з нас кожен знає. Ось, до тебе я уже спішу!.. Подумки… Часу ж не вистачає, Бо я чергову дурню пишу. «Ох, яке яскраве сонце…»
Ох, яке яскраве сонце, Яке небо чисте! Ходить квітень, походжає Розбудженим містом. Загляда в усі шпаринки, Стука у віконця, Щоби люди їх відкрили І впустили сонце. І не тільки у домівки, А й у власні душі, Щоб вітрильник сподівання В душах з місця зрушив, Щоб весняний теплий вітер Напинав вітрила, Щоб думки, щасливі, світлі, Набирали сили. Бо людині без надії — Як птахам без неба. Треба вірить, треба мріять, Треба, треба, треба…
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «І день як вимір нашого життя», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «І день як вимір нашого життя» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "І день як вимір нашого життя"