Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Пригоди бджілки Майї 📚 - Українською

Читати книгу - "Пригоди бджілки Майї"

320
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пригоди бджілки Майї" автора Вальдемар Бонзельс. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 37
Перейти на сторінку:
вона застигла, як вкопана, та вилупилася на довгоногого незнайомця. Спочатку їй здалося, що він має роги, та, уважніше придивившись, бджілка зауважила, що то двійко надзвичайно довгих, тонюсіньких вусиків на чудернацько витягнутому чолі. Загалом химерний прибулець був страшенно зеленим, елегантним і струнким: з вишуканими передніми ніжками і малопомітними крильцями. Оті крильця ще більше збентежили Майю — вона ж бо усвідомлювала, що літати він точно не уміє! Але що там крильця! Від його задніх ніг у бджілки аж сперло дихання! Величезні, височенні, вони випирали гострими колінами високо понад спиною! Істота була цілком і повністю зеленою, а її хитруваті оченята сяяли зухвалістю та здивуванням. Хоча загалом незнайомець був не злим, а, швидше, добродушним.

«Отож, мадемуазель, — озвалося зелене створіння, якого, вочевидь, бентежила пильна увага бджілки, — ви що, уперше в житті коника-стрибунця побачили? Чи, може, ви зараз збираєтеся знести яйця?»

«Як ви могли собі таке подумати! — розсердилася Майя. — Знести яйця!

Я би ніколи собі цього не дозволила! Хіба я можу чинити те, що за священним правом годиться робити лише королеві-матці?»

Коник раптом якось химерно зігнувся і скорчив таку кумедну гримасу, що Майя, попри образу, не змогла не втриматися від сміху.

«Мадемуазель, — сказав він і несподівано зареготав теж. — Хай тобі грець! Ну й мадемуазель! Ну і вигадниця!»

Майї не сподобалася поведінка коника і вона не вельми люб’язно озвалася до нього: «Чого це ви смієтесь? Ви що, серйозно могли собі уявити, що я відкладатиму яєчка, та ще й просто у траві?!»

Раптом щось хруснуло, коник гукнув: «Гоп!» — і його не стало.

Майя так і залишилася ошелешено стояти із роззявленим ротом. Коник злетів у повітря, та ще й ого-го як високо! Не користуючись крилами, він завзято виписував велетенські кола, стрибаючи, як видалося Майї, з нерозважливою відвагою. За мить він знову опинився поблизу, невідь-звідки гепнувся на листочок аквірелії, та взявся пильно розглядати бджілку.

— Е ні, — мовив він задиркувато. — Де вже вам яєчка відкладати! Ви для того не створені! У вас навіть яйцекладу немає!

— Що? — здивувалася Майя. — Зовсім немає?

Прикрившись крильцями, вона повернулася обличчям до нахаби.

— Жодного! І часом не упадіть з п’єдесталу, мадемуазель! Он як розхвилювалися…. Ви оса, еге ж?

Це була найбільша образа, якої лише можна було завдати Майї…

— Та щоб тебе грім побив! — вибухнула вона люттю.

— Го-о-оп! — відповів коник-стрибунець — і знову щез.

«Ця особа мене дістала», — сердито буркнула Майя і вирішила летіти далі. Скільки вона себе пам’ятала, так страшенно її ще ніхто не ображав. Найбільша на світі ганьба для бджілки — це коли її плутають з осою. Ще б пак! Оси — це збіговисько головорізів, злодійське насіння. Усі вони — безчесні волоцюги!

Проте знову — як сніг на голову — звідкись узявся коник.

«Мадемуазель! — гукнув він і повільно повернувся убік. Тепер його довжелезні задні ноги виглядали, як стрілки годинника, який показує двадцять п’ять на сьому. — Нехай мадемуазель мене вибачить, я так неввічливо обриваю розмову. Але це на мене находить: нічого з собою вдіяти не можу, мушу куди-небудь, а таки стрибати. У вас немає такої потреби?»

Рот у стрибуна розтягнувся у посмішку від вуха до вуха, і Майя знову не могла втриматися від сміху.

— Хто ви? — запитала Майя. — Ви страшенно непосидючий…

— Мене всі тут знають, — запишався коник і знову заусміхався. Таких посмішок Майя ще ніколи не бачила, тож не знала, жартує він чи говорить серйозно.

— Я нетутешня, — пояснила бджілка, — інакше, без сумніву, я би знала вас. А ще хочу вам повідомити, що я належу до родини бджіл, а тому не можу бути осою.

— Господи Боже ти мій, та яка різниця! — злегковажив коник.

Майя аж затнулася і слова не могла вимовити від хвилювання.

— Ви зовсім не розумієтеся у таких справах, — видихнула вона нарешті. — Придивіться уважніше до оси!

— І чого би то я мав за осами заглядати? — відрізав зелений. — Та й різниця між вами — виключно у вашій уяві! Повсюди літаєте, жалите направо і наліво та не вмієте стрибати. Що бджоли, що оси — яка різниця!? Гоп! — і його вже не стало.

«Ну, тепер я вже полечу», — тільки встигла подумати Майя, як коник звідкілясь вигулькнув знову.

— Мамзелько! — загукав він. — Завтра в саду панотця Гострогріха олімпіада зі стрибків. А хочете, я вам квиток дам, зможете подивитися, як інші спритно стрибають. Моя стара дві штуки дістала. Я її похвалив якось, от вона мені один і дала. Я там теж буду: хочу побити свій торішній рекорд, ось так.

— Мене гопки мало цікавлять! — не без досади заявила Майя. — Той, хто вміє літати, має значно вищі інтереси.

Коник-стрибунець знову скорчив гримаску-посмішку та розсміявся з почутого.

— Не дуже задирайте свого носика, мамзелько. Таких, як ви, багато, більшість тварин у нашому світі вміють літати. А от стрибати — це не всім дано. Та й взагалі, це ви, а не я погано розумієтеся у деяких питаннях. Чи ж вам відомо, що інтрес до високих, елегантних стрибів властивий навіть людині! Оце зовсім недавно я бачив панотця Гострогріха, який стрибнув мало не на метр догори! Вочевидь, він хотів справити враження на маленьку змійку, яка переповзала перед ним дорогу. Демонструючи свою зневагу до всіх, хто не вміє стрибати, він навіть люльку свою відкинув! А панотці, як відомо, без люльки взагалі жити не можуть! Можете собі таке уявити, га?! У мене були знайомі коники, так от: вони могли зробити стрибок, який своєю довжиною перевищував їхній власний розмір у три сотні разів! Уявляєте! У триста разів перевищував їхню довжину! Отож і слова більше не кажіть, а віддайте належну шану. Ви тільки уявіть собі це! Чи ви, може, знаєте іншу тварину на землі, яка б на таке спромоглася? Навіть найбільша тварина на землі,

1 ... 10 11 12 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди бджілки Майї», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пригоди бджілки Майї"