Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Сатира, Олександр Олесь 📚 - Українською

Читати книгу - "Сатира, Олександр Олесь"

337
0
16.05.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сатира" автора Олександр Олесь. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 19
Перейти на сторінку:
і дрижиш,

Бо вмре піїта України,

Коли його читальник згине.

 

ЛІТО

 

 

Як тихо скрізь!.. Ніде ні звука…

Гаряче літо під крило

Усіх забрало, обняло

Й само дріма... Лише до вуха

Озветься часом стрілом Схід

І знов потоне в тиші світ.

 

Де ті «вітії», що громами

Карали все: добро і зло,

Яке їм лихо прип’яло

Язик отруйний за зубами?!

Одні шукають маслюків,

А другі п’ють з чужих струмків.

 

«Народну Раду» навіть громом

Тепер не збудиш з забуття…

Лежить на березі життя

І важко диха жирним сомом.

Над нею наш Солон куня

І мух ліниво одганя.

 

Зігнувшись, скорчившись утроє,

Дрімає осторонь фашизм...

Де та зухвалість, екстремізм,

Модерні лицарі-герої?..

Сидить, рипить, як та верба...

Далекі вир і боротьба.

 

І тільки часом «Осередок»

Спросоння очі продере

І голос в справі забере:

«Хоча, мовляв, Адам наш предок,

Але адамовці - абсурд!

Ну, словом, в нас найбільший гурт».

 

І стихнуть знов слова і рухи.

Ні в кого й думка не майне.

Та осінь спеку прожене,

І стрепенуться дохлі мухи,

І стануть жалити усе,

Що тільки в жилах кров несе.

 

ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО

 

 

Сиджу без штанів я та й думку гадаю:

Чому я не їду до рідного краю.

Де ходять в лакерках, галошах, пальто,

Де кожний раює й не тужить ніхто?

 

Аж - зирк! Листоноша з листом, а у йому:

«Мій друже, й не думай вертатись додому:

Ми голі і босі. Єдиний в нас сон:

Хоч в драній рогожі втекти за кордон».

 

ЩЕ ЛИХО

 

 

Недобре у Газі.

Не прийдуть до згоди

Побідні народи…

...Недобре і в Празі.

 

Що робиш ти, Боже,

З людської кар’єри:

Розбились есери

На крила ворожі.

 

Одно полетіло,

Звичайно, наліво,

І друге, на диво,

Покинуло тіло.

 

І тіло безкриле

Наїжило пір'я...

Ні світ, ні подвір’я -

Ніщо вже не миле.

 

Сидить на папері,

Сидить серед спеки…

Сміються есдеки:

«Розбились есери...»

 

НОВА ПЕРЕМОГА

 

 

«Неписьменність ми добили,

В корінь знищили її...» -

Так співають за кордоном

Перельотні солов’ї.

 

«З неписьменністю боролись

Десять років ми дарма:

Ні букварика, ні зшитка,

Ні чорта у нас нема!

 

Пальцем літер не напишеш,

А приладь не шлють із міст...» -

Так причитує і «Правда»,

І правдивий «Комуніст».

 

Солов’ї давно вже змовкли. Осінь…

Швидко вже й зима.

І на світі залишилась

Правда - істина сама.

 

ЖУРАВЛІ

 

 

Летять, курличуть журавлі,

Летять до рідної землі...

Що їх чекає? Чи ЧК?..

(«А все з-за того п’ятака»).

 

Не шкода їх... Не стало сил,

Нема повітря для їх крил,

Задуха тут... а там, а там?

Вони колись розкажуть нам.

 

Летіть, курличте в небесах,

Але затямте добре шлях!

О Боже, Боже, пощасти

Назад хоч декому втекти.

 

«Знов з есерами погано…»

 

 

Знов з есерами погано...

(Та й не буде вже добра!)

У студдомі знов піано,

Відбулась партійна гра.

 

Про якісь там документи

Хтось хотів розповісти.

(Вічно казяться студенти -

Гедзь в них, Господи прости).

 

Ставлять всі питання руба:

«Взяв, кажи нам, чи не брав?»

Ну й добрався хтось до чуба:

Це вам відповідь, мовляв.

 

Комісар спокійно, чемно

На повітря запросив,

І зробилось в хаті темно,

Бо він світло погасив.

 

«Кутєпов зник!..»

 

 

«Кутєпов зник! Кутєпов зник!» -

По всій Європі пролунало...

...На рю Гренель «прильпе язик»,

Мов у кота, що викрав сало.

 

Газетний світ не їсть, не п’є,

Ажани 11 спати вже забули...

...На рю Гренель: «Та ми, мусьє,

Ось хрест: не бачили й не чули…»

 

Париж як звір... Бріан, Тардье

Ось-ось покажуть їм дорогу...

...А Вандервельде визнає!

Не я - сам чорт зламає ногу!

 

ЛАБІРИНТ НАУКИ

 

 

Звідкіля походить Русь -

Я судити не берусь.

(Звідкіля вона походить -

Ні мені, ні їй не шкодить).

 

А пошкодила б всім нам

(І здалося ворогам),

Коли б хтось у ліс спустився

І без мапи 12 заблудився.

 

Довго б він блукав, ходив,

То крутився б, то крутив.

Натрудив би руки, ноги,

Збив би й Русь саму з дороги.

 

Рюрик, Трувер, Синеус -

Це варязько-руська Русь?!

Але вгляньтесь їй в обличчя,

В мову вслухайтесь, в наріччя!

 

Це ж латинсько-кельтська річ!

Вираз наших же облич…

Синє-Синій, Синій Вус!

Ось відкіль походить Русь!

 

Ліс науки... ліс густий;

Хто не вчений, а простий,

Хай не йде: натрудить ноги,

Зіб’є Русь саму з дороги.

 

ПРОМОВА

 

 

Я - проводир! Я мозок нації.

Я - дух. Я батько еміграції.

Я забажав і все створив.

Я з Макдональдом говорив.

 

Я - Моісей, новий, модерний,

Дав вам науку життьову,

Зо мною вчора радивсь Черний

Про інституцію нову.

1 ... 10 11 12 ... 19
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сатира, Олександр Олесь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сатира, Олександр Олесь"