Читати книгу - "Свої, Анна Чмутова"

— Ні, це я вже сам, — усміхається Макар. — Коли в підлітковому віці хочеться вразити дівчину, і не таке вивчиш.

— Прямолінійно, — хмикає дівчина.

— Ну а що ховати правду? — зовсім по-хлоп’ячому відповідають їй.

— То що, наскільки схема робоча?

— На практиці вона виявила свою максимальну спроможність.

Драгун у відповідь сміється. Вона навіть змогла відпустити внутрішнє напруження, що буквально стискало її внутрішні органи й не давало дихати. А тут — незапланована сміхотерапія, що нарешті дістала з лещат переживання діафрагму.

— Ну гаразд, а ким ти працюєш? До речі, нічого, що я так різко перейшов на «ти»?

— Все нормально, — киває схвально. Вона й сама не любить надмірний офіціоз. І зараз зайняла позицію людини, яка поки на все згодна й нічому не перечить.

— То ким ти працюєш? Чи чим займаєшся?

— Я журналістка, — не бачить причин брехати чи приховувати. Усе одно її легко відстежити. Та і взагалі Соломія вважає себе досить відомою особою в їхньому місті. Не настільки воно величезне. І не стільки тут багато журналістів у принципі. Це вам не столиця, про яку час від часу мріє Драгун.

— Ох, нічого собі. То що ти думаєш стосовно останнього скандалу з Кариною Лі?

Соломія одразу ж вливається в бесіду. Усе ж зачепили тему, що стосується її безпосередньо. Карина — її колега, що дуже невдало перевелася в інше видання в столиці й на першому ж завданні знеславилась. Чорний піар — це теж піар, але дівчині тимчасово точно закрита дорога до великих редакцій. У їхньому ж містечку історія розлетілась рівно з тією швидкістю, з якою друкують на телефоні новини місцеві пабліки. І такої долі Соломія боїться. До сьогодні їй здавалось, що вона йде цілком протореним і безпечним шляхом журналістики. А враховуючи завдання, що вона веде зараз, впевненості в тому менше. Можливо, і її чекає фіаско на цьому шляху.

Соломія настільки занурилась у бесіду з Макаром, що не одразу зрозуміла, як вони взагалі дійшли до наступних тем. Тут, під літнім зоряним небом, вони обговорили проблему сексизму в суспільстві, три останніх презентації книжок і рецепт вишневих пирогів. Макар несподівано став цікавим співрозмовником. А Соломія навіть втратила відчуття часу.

— Я думаю, мені вже треба йти, — Соля дивиться час на телефоні. Там уже він добігає ледь не півночі.

— Гаразд. Я викличу тобі таксі? — не сперечається з нею чоловік.

— Дякую, це зайве, — називати свою адресу в неї не було в планах. Принаймні поки що.

— То, може, просто залишиш свій телефон? Чи хоча б скажи нік у соцмережах.

— Просто шукай по моєму імені, — Соля витягує з арсеналу усмішок спокусливу й махає на прощання Макару. Заздалегідь викликане таксі вже стоїть за воротами.

Що ж, Соля зробила все, що могла в перший вечір. Буде образливо, якщо саме Макар Гмиря виявиться одним з елементів ланцюжка, що веде до крадіжки мільйонів. Усе ж він непоганий. І, можливо, дійсно гарна партія. Треба щонайменше — замислитися на цю тему.

Поки фари машини розрізають темряву траси міжміського сполучення, Соломія дивиться на небо. Зорі з автівки до біса не видно. А шкода — сьогодні видноколо особливо магічне. Драгун лізе в телефон. Треба перевірити, чи дійсно Макар так гарно знається на темі. Не хотілося б, щоб його слова перетворилися на локшину на вухах.

— Дійсно, Дельта-Аквариди, — резюмує шепотом Соля.

— Що? — таксист миттєво реагує на звук позаду.

— Кажу, що сьогодні метеорити красиво падають.

— О, то ви ще не бачили їх із Південної півкулі. От де влітку можна насолоджуватися ночами

— А ви бачили?

— Угу, минулого року були в Латинській Америці на відпочинку.

Жарт про те, що в таксистів є свій бізнес, уже не майорів відвертим гумором. Соля з радістю підтримала бесіду з водієм. Хоча здавалось, що язик і щелепи вже німіють від такої кількості розмов за вечір. Але сьогодні їй дивним чином щастить на поціновувачів астрономії. Треба цим користуватися.

***

Вранці Соломію будить телефон. Хто вигадав такі ранні підйоми, коли засинаєш о другій ночі? Усе ж Драгун далеко не дівчинка, щоби плюхатися на ліжко, тільки-но дістається квартири. Ні, у її віці треба змити косметику, провести п’ятиетапний догляд, а тільки після того — лягати. Але це все й не має передбачати, що прокидатися вона повинна о сьомій.

Соломія ставить на плиту турку, розсуває штори та впускає у квартиру сонце. Ще й на додаток відчиняє стулку вікна, відразу підставляючи обличчя потоку свіжого, трохи холодного повітря. А потім уже лізе в месенджер і перевіряє новини. Звісно, у неї вже з десяток питань від Мар’яни. Нездорова тяга жінки до цієї справи вже лякає Соломію.

І тільки дівчина збирається з думками, щоб викласти начальниці коротко матеріал, як її телефон сам оживає. Ось, телефонує сама Мар’яна. Соля закочує очі до стелі, зітхає та приймає виклик. На відео одразу ж з’являється шефиня, уже при повному параді, з ідеальною вкладкою та макіяжем.

— Привіт, ти виглядаєш непристойно гарно як для такій рані.