Книги Українською Мовою » 💛 Наукова фантастика » Екстремофіл, Алан Кервін 📚 - Українською

Читати книгу - "Екстремофіл, Алан Кервін"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Екстремофіл" автора Алан Кервін. Жанр книги: 💛 Наукова фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 109 110 111 ... 136
Перейти на сторінку:
▿ 36 ▵

Кілька секунд Лялечка не рухалася, застигши в коридорі між входами до Розиної вітальні і кухні, а в її очах миготіли різнобарвні вогники.

— Погана ідея? — обережно поцікавився Тео.

Через його несподіване осяяння ранкові плани довелося змінити: замість атомної станції вони полетіли до Лялечки, аби уточнити наскільки реально залучити бджіл до процесів на півдні.

— Хороша, — нарешті відповіла кіборг. — Якщо ви надасте мені якісне зображення того, на що потрібно направити бджіл, то поправити програму, щоб змусити їх розганятися й битися в ціль — нескладно, але...

— Що? — нетерпляче перепитав Мілан.

— Технічні характеристики бджіл-роботів не підходять для роботи при низьких температурах.

— Зовсім? — скривився Тео.

— Зовсім.

— Трясця... — прошипів він, заклав руки за голову і так пройшовся по вітальні. Після сніданку й прийому ліків старенька дрімала в своїй кімнаті, тому він намагався не шуміти.

— Доведеться змастити всі їхні рухомі з’єднання спеціальним мастилом і додати ще одну аразанову батарею, аби вони точно долетіли, оскільки при низьких температурах заряд вичерпується швидше, — сказала Лялечка, і Тео обернувся.

— Тобто, якщо їх трохи підшаманити, то все можливо? — уточнив він, звівши брови.

— Модернізувати, — поправила його Лялечка.

— І скільки бджіл буде потрібно для підриву... генератора шуму, наприклад? — запитав Мілан.

— Дивлячись якого і де. Якщо установка розміром із середню валізу і знаходиться ззовні, то потрібно кілька десятків, а щоб напевно — сотня, — видала вона свої підрахунки.

— Чимало, вони недешеві, — Мілан потер чоло. — Ну, але для справи... Треба зараз попросити в батька фото генератора шуму. Полетіли до церкви. Лялечко, дуже дякую, ще побачимося, — він розвернувся й пішов до вхідних дверей.

Тео послідував за ним, але Лялечка спинила його питанням:

— Як ти до цього додумався?

— Не знаю, — він знизав плечима, обернувшись. — Одна Маріїна бджола працює не так, як інші, і я подумав, що в її програмі є якийсь збій, а якщо це так, то... чому б його не посилити?

— Направити бджіл підривати генератори... це так само геніально, як зробити надміцні «шпильки» з ґрат банківського сейфа, — «усміхнулася» Лялечка. — Ти мене здивував.

— Це спілкування з тобою так на мене впливає, — Тео також усміхнувся, — скоро побачимося, — він поплескав Лялечку по плечу й вийшов з квартири.

 

Мілановий батько, Борислав, міцний чолов’яга з блакитними очима і світлим волоссям, затягнутим у тугий хвіст, насуплено вислухав ідею щодо використання бджіл, потім озирнувся на когось, хто не потрапляв у поле голографа, знову поглянув на сина і запитав:

— Щось ще?

— Потрібне зображення того, на що потрібно спрямувати бджіл. Коли зможеш його прислати?

Борислав мовчав, замислено розглядаючи синове обличчя.

— Мілане... — він важко зітхнув. — Я ціную твоє бажання допомогти, але... краще допомагай мамі, а не мені. Ти не уявляєш, з чим ми тут зараз маємо справу.

— Тату! Але це реальний шанс пробити їхню оборону! Часу дуже мало, якщо виселять Річковий порт — ми втратимо важливу ланку в ланцюзі вашого забезпечення, — з відчаєм вигукнув Мілан.

— Послухай... Ідея цікава, але безглузда: та кількість аразану, яку має в собі робот-бджола, у кращому випадку, зможе лише трохи пошкодити обшивку генератора шуму. Не більше.

— Крапля води точить камінь не силою, а частими ударами, — сказав Тео, який досі мовчки спостерігав за їхнім діалогом.

З того, що він бачив, то Борислав не надто жалував сина. Чому так — поки що було не зрозуміло, але стосунки між ними не близькі: батько занадто холодний.

— Хто це там такий розумний? — запитав Борислав, примруживши очі й очікуючи, хто з’явиться в полі голографу.

— Я, — сказав Тео, наблизившись.

— Ти хто? Я тебе вперше бачу, — Борислав зосереджено розглядав його, дослухаючись до чийогось тихого голосу за спиною, який долинав на цей бік зв’язку невиразним бурмотінням.

— Мене багато хто бачить вперше.

— Цей знак у тебе... — Борислав приклав руку до своєї щоки. — Він справжній чи імітація?

— Ваша дружина запитала те саме.

— Колишня дружина.

— Колишня, — погодився Тео. — А потім вона запитала про мій номер, і відповідь їй не сподобалася.

Почуте Борислава зацікавило.

— Якщо тату справжнє і відповідь Людмилі не сподобалася, то... — він замовк, прикипівши до Тео поглядом.

— Зараз важливіше не хто я, а випробувати новий спосіб проникнення крізь бар’єри. Вас же це цікавить?

— Цікавить, але я не вірю, що запропонований варіант виявиться дієвим. Він... занадто дитячий.

— Вам важлива ефектність способу чи його ефективність?

Борислав не відповідав. Він кілька разів озирнувся на невідому особу за його спиною, дослухаючись, а потім кивнув, з чимось погоджуючись, і сказав:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 109 110 111 ... 136
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Екстремофіл, Алан Кервін», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Екстремофіл, Алан Кервін» жанру - 💛 Наукова фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Екстремофіл, Алан Кервін"