Читати книгу - "Ігри в помсту, Світлана Бонд"

Щось шукали під час його відсутності, але навряд чи знайшли, бо найцінніше він тримав при собі, а компромату тут немає.

Влад швидко заштовхав речі назад до тумби й почав поправляти плед, взяв подушку - і вперше відчув страх. Там лежав конверт. Він розірвав його і побачив десяток фотографій, які нізащо не повинна була бачити поліція. На кожній світлині був він і займався не самою законною роботою. Їздив містом на велосипеді та залишав закладки в різних місцях. Мабуть, один раз хтось їздив за ним: фотографував кожну дію, потім вибрав найкращі знімки та залишив під подушкою. Тільки навіщо?

Якщо добре подумати, про його минулу роботу знали багато людей, -  майже всі, з ким він спілкувався. На той момент чутки розліталися швидко, і зараз це міг зробити будь-хто.

Його телефон завібрував - дзвонила Лєра. Влад відключився й прибіг до неї, передчуваючи щось недобре, бо просто так вона дзвонити не буде.

Зайшовши до їхньої кімнати, він очманів ще більше: Лєра з Анею, яка теж щойно приїхала, підіймали речі з підлоги, перевіряючи, чи все на місці. Ліжка розправлені, шафи відчинені, а на підлозі - справжній хаос. Він написав Колі повідомлення і сховав телефон.

- У мене так само було.

- Але навіщо? Що їм треба?! - Лєра дбайливо розставляла свої креми на поличку в тумбі.

До них заглянув Коля. Влад просто так написав, а виявляється, друг уже повернувся.

- О, у вас теж кімнату перевернули, - прокоментував він. - Я спочатку злякався, що в чомусь винен.

- Ти коли повернувся? - дивувався Влад.

- Уранці. До речі, додому я не їздив, був із Ромичем. Приходжу, а тут це... я не став вас турбувати, думав, один такий і потім вже розповім.

- Чому додому не поїхав? - поцікавилася Лєра. - Батько злиться?

Коля повернувся до друга:

- Що ти розповідав?

- Тільки те, що ти тепер самотній.

- Я б не була такою впевненою, - промовила Лєра братові на вухо і попрямувала до шафи.

- Колян, телефон Філа в тебе? - Влад сів за стіл.

- Так, він завжди зі мною. Як знав, що будуть шукати.

- Чуваче, подивися навколо, - він вказав на безлад у кімнаті. - Цей телефон нікому не потрібен. Вони хотіли, щоб ми знайшли його і розблокували.

Відчувши цікаву розмову, дівчата відклали прибирання на потім і сіли на ліжку Ані, ближче до них.

- І записку, - додав Коля. - Кожну деталь продумали, бо чомусь вирішили, що вона зможе нас переконати.

- Якби ми знайшли записку того дня, то під емоціями повірили б у самогубство, - погодився Влад.

- Але ми її не знайшли.

- Діло говорите, - кивала Лєра. - Якби вони хотіли знайти телефон, зробили б усе тихо, щоб не злякати нас і мати другий шанс.

- Попали ми з цим телефоном, - задумався Коля.

- А може справа не тільки в телефоні? - вскочила Аня і з недовірою втупилася на хлопців.

- На що ти натякаєш?

- Якого біса ви побили того баригу?! Вам проблем мало? Тепер ці люди точно знають, що ви їх шукаєте. Про що ви взагалі думали? - Аня розгублено взялася за голову.

Хлопці перекинулися спантеличеними поглядами, не розуміючи, як їй могла дійти така інформація.

- Ми шукали Лєру, ніколи було думати, - не дивлячись, відповів Влад.

- Я ж казав, що все можна вирішити мирним шляхом, - наїхав на нього Коля. - І ми б її знайшли. Того ж ранку батько скинув мені точні координати. Але тобі цього недостатньо, ти вирішив притиснути всіх, не думаючи про наслідки!

- А що мені залишалося робити?! Чекати, поки нас усіх приріжуть, як Філа?

- Тепер так. Враховуючи, куди ми вляпалися!

- Ти пропонуєш залишити все, як є?! - Влад підійшов до нього й окинув гнівним поглядом. - Вони продовжують погрожувати Лєрі, нашій матері, а що далі?

- А далі... - таким же тоном почав Коля. - Якщо ти не припиниш це свавілля, то вирушиш туди, звідки вже ніяк їм не допоможеш. Друже, крім тебе в неї нікого немає, - він махнув головою в бік Лєри. - Не ризикуй так.

Ці слова змусили Влада вперше тверезо подивитися на ситуацію. Він не замислювався про те, що з ними буде далі, коли Марк дізнається, як багато їм відомо. Що він зробить? Чи спробують із ними вчинити так само як із Філіпом, аби приховати компромат?

- Гаразд, - заспокоївся Влад. - Більше ніяких мордобоїв.

Коли перепалка хлопців стихла, Лєра поставила те саме запитання:

- А тепер поясніть мені, кого ви побили і в що знову влізли?

Влад з Колею пропустили її слова повз вуха, не бажаючи вплутувати ще й сюди. Аня розуміла це і вирішила запитати те, що зараз важливіше.

- Як вони до нас у кімнату потрапили? А до вас?

Це змусило їх серйозно замислитися.

- У мене ключі від ваших дверей пропали, - згадав Влад. - Я постараюся ще пошукати, але... - він подивився на Аню. - Це ти взяла?