Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І сказав він до свого хлопця: Візьми великого горшка і звари юшки для пророчих синів.

39 А один вийшов на поле, щоб назбирати ярини, і знайшов там якусь рослину, що в'ється, і назбирав з неї плодів у свій одяг. І він прийшов, і накришив те до горшка, хоч не знав, що то.

40 І налили вони всім тієї юшки. І як вони стали їсти те, то закричали: Смерть у горшку, чоловіче Божий! І не могли вони їсти...

41 А Єлисей сказав: Дайте борошна! І він всипав його до горшка і сказав: Наливай і хай їдять! І вже не було нічого лихого в горшку.

42 І прийшов один чоловік з Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб першоплоду, двадцять ячмінних хлібців та зерна в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей: Дай людям, і хай вони їдять!

43 А слуга його сказав: Що оце покладу я перед сотнею людей? Та він сказав: Дай людям, і хай їдять, бо так сказав Господь: Їжте і ще залишиться!

44 І він поклав перед ними, і вони їли, і залишилося за словом Господнім.

2 про царів 5

1 А Нааман, головний над військом сірійського царя, був чоловіком вельми шанованим у пана свого, бо через нього Господь дав перемогу Сірії. І був він дуже хоробрий, але страждав на проказу.

2 А сірійці вийшли були ордами, і взяли в неволю з Ізраїлевого краю маленьку дівчинку, і вона слугувала жінці Наамана.

3 І якось сказала вона до своєї пані: Ось коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!

4 А Нааман прийшов, і доповів своєму панові: Отак і отак казала та дівчинка, що з Ізраїлевого краю.

5 І сказав сірійський цар: Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя. І той пішов, взявши з собою десять талантів срібла, шість тисяч шеклів золота і десять змін одягу.

6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Як прийде оцей лист до тебе, то знай. То я послав до тебе свого раба Наамана, щоб ти вилікував його від прокази.

7 І як Ізраїлів цар прочитав цього листа, то роздер свій одяг і сказав: Чи я Бог, щоб убивати людину чи лишати живою, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте, це він шукає проти мене зачіпки.

8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер одяг свій, то послав до царя, повідомити: Нащо роздер ти одяг свій? Хай той прийде до мене, і тоді він знатиме, що є пророк у Ізраїлі!

9 І прибув Нааман зі своїми кіньми та з колісницею своєю, і став при вході Єлисеєвого будинку.

10 І послав Єлисей до нього, щоб передали: Піди, занурся сім раз у Йордані і вилікується тіло твоє тобі, і очистишся.

11 І розгнівався Нааман, і пішов промовляючи: Я думав, що він вийде до мене, і стане, і кликатиме ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує проказу...

12 Чи ж не кращі Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я скупатися в них, і стати чистим? І він пішов у гніві.

13 І підійшли його раби, і сказали до нього: Батьку мій, коли б щось значне сказав тобі той пророк зробити, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Скупаєшся і будеш чистий!

14 І пішов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І стало тіло його, як тіло дитини, і став він чистий!

15 І повернувся до Божого чоловіка він та весь табір його. І підійшов він, став перед ним і сказав: Оце зрозумів я, що на всій землі нема Бога, як тільки в Ізраїлі! А тепер візьми подарунки від свого раба.

16 Та Єлисей сказав: Як живий Господь, що стою перед обличчям його, я не візьму! І хоч той дуже наполягав його взяти, він відмовився.

17 І сказав Нааман: А як ні, то хай буде дадуть твоєму рабові землі, скільки понесуть два мої мули, бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господові!

18 Тільки одне хай пробачить Господь твоєму рабові. Коли мій пан прийде до Ріммонової оселі, щоб там вклонитися, то опиратиметься на мою руку, і я схилюся там разом з паном моїм, то хай пробачить Господь твоєму рабові цю річ!

19 А той сказав: Іди з миром! І відійшов від нього на невелику відстань.

20 І подумав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: Ось мій пан стримав цього сірійця Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!...

21 І побіг Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман, що за ним хтось біжить, і зійшов з колісниці назустріч йому й запитав: Чи все гаразд?

22 А той відповів: Гаразд! Пан мій послав мене, сказати: Тільки но прийшли до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчих синів. Дай їм талант срібла та дві зміни одягу!

23 А Нааман сказав: Будь ласка, візьми два таланти! І він припрошував його. І зав'язав він два таланти срібла в дві торби, та дві зміни одягу, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним.

24 І прийшов він до узгір'я, і взяв з їхньої руки, і заніс у будинок, а тих людей відпустив, і вони пішли.

25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: Звідки ти, Ґехазі? А той відповів: Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди...

26 І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли зійшов той чоловік з колісниці назустріч тобі? Чи час брати срібло та брати одяг, оливки, виноградник, худобу дрібну та худобу велику, невільників і невільниць?

27 Тож Нааманова проказа хай приліпиться до тебе та до нащадків твоїх навіки! І той вийшов від нього з проказою, побілівши, як сніг!...

2 про царів 6

1 І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось це помешкання, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.

2 Ходімо аж до Йордану і візьмімо звідти кожен по одній колоді, і зробимо собі помешкання, щоб сидіти там. А він сказав: Ідіть.

3 І попросив один: Будь ласка, ходи зі своїми рабами! І Єлисей сказав: Я піду.

4 І пішов він з ними, і вони прийшли до Йордану, і валили дерева.

5 І коли один валив дерево, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, тож вона позичена!

6 І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав шмат дерева, кинув туди і сокира випливла!...

7 І він сказав: Витягни! А той простяг свою руку і взяв...

8 Сірійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зі слугами своїми, промовляючи: На такому то й такому то місці буде мій табір.

9 А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, промовляючи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сірійці!

10 І послав Ізраїлів цар розвідку в те місце, про яке застерігав його Божий чоловік і він обходив те місце не один раз.

11 І дуже занепокоїлося серце сірійського царя про те, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: Чи не розповісте мені, хто з наших зраджує перед ізраїльським царем?

12 І сказав один з його слуг: Ні, пане мій царю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доносить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти промовляєш у спальні своїй!...

13 А той сказав: Ідіть, подивіться, де він, і я пошлю, щоб взяли його! І доповіли йому: Ось він у Дотані!

14 І послав він туди військо на колісницях. І прибули вони вночі, і оточили те місто.

15 А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо з кіньми та колісницями оточує місто! І запитав його слуга до нього: Ой, пане мій, що будемо робити?

16 А той відповів: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними.

17 І молився Єлисей: Господе, розкрий йому очі і хай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та вогняних колісниць навколо Єлисея!...

18 І підійшли сірійці до нього, а Єлисей помолився до Господа промовляючи: Удар цей люд сліпотою! І він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом...

19 І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто. Ідіть за мною і я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І він завів їх у Самарію.

20 І як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господе, відкрий очі їм і хай вони побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони серед Самарії!...

21 І запитав Ізраїлів цар у Єлисея, коли побачив їх: Чи побити їх, чи побити, мій батьку?

22 А той відповів: Не вбивай! Чи ти вб'єш тих, кого взяв до неволі своїм мечем та списом? Поклади хліб та воду перед ними і хай вони їдять та п'ють, і хай ідуть до свого пана.

23 І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили, і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сірійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого краю.

24 І по тому зібрав Бен-Гадад, сірійський цар, весь свій табір і пішов та взяв в облогу Самарію.

25 І був великий голод у Самарії. І в час облоги, осляча голова коштувала вісімдесят шеклів срібла, а чвертка каву голубиного посліду — п'ять шеклів срібла.

26 І коли проходив Ізраїлів цар муром, а одна жінка крикнула до нього: Допоможи, пане царю!

27 А він сказав: Як тобі не допоможе Господь, звідки я допоможу тобі? Чи з току, чи з чавила?

28 І запитав у неї цар: Що тобі? А та відповіла: Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо його сьогодні, а мого сина з'їмо завтра.

29 І зварили ми мого сина та й з'їли його... І сказала я до неї другого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо його, та вона сховала свого сина.

30 І як цар почув слова цієї жінки, то роздер одяг свій. І коли він ходив муром, народ побачив веретище на тілі його!

31 І він сказав: Отак хай зробить мені Бог і так хай додасть, якщо залишиться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!

32 А Єлисей сидів у своєму помешканні, а з ним сиділи старшини. І послав цар людину від себе. Поки посланець ішов до нього, то Єлисей сказав до старшин: Чи ви знаєте, що цей син убивці послав зняти мою голову? Глядіть, як прийде ця людина, то замкніть двері, і затримайте його в дверях. Ось і шарудіння ніг пана його за ним.

33 Ще він розмовляв з ними, аж ось приходить до нього цар і каже: Отаке лихо Господнє! Чого мені тепер сподіватися на Господа?

2 про царів 7

1 І сказав Єлисей: Послухайте слово Господнє: Так сказав Господь: Завтра цього часу буде сея пшеничного борошна за шекля і дві сеї ячменю за шекля в брамі Самарії.

2 І промовив до Божого чоловіка царський вельможа, що він на його руку спирався: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той сказав: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.

3 І були при вході до брами четверо прокажених.