Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Не псуй перемогу штрафними балами. Доунс підлатає його трохи, але ти молодець котя, на сьогодні він вибув.
Прибіг куратор драконів, одразу помітив, що Ялін мене в оберемку тримає немов дитину.
— Чого витріщаєшся, Ендрю? Тягни свою ящірку до лікарів.
Він навіть не ризикнув гаркнути чи вилаятися. Відкрив портал Стіву і допоміг тому дістатися до цілителів. Щойно вони зникли, Доунс мене оглянув і підлікував мої синці.
— Ти ж наша лапочка, — похвалив магістр цілительства.
— А де дідусі й Нік?
— Я тут, — сказав чоловік, виходячи з тіні — Дідусі на трибуні. Молодець, пишаюся!
Мене знову погодували і посадили відпочивати. Поруч прилаштувалися хлопці з моєї академії, теж жували бутерброди. Лішкорт із Яліном подивилися на нас і порадившись вирішили.
— Додаткові спаринги візьмуть Торін і Лія.
Ми мовчки кивнули і активніше стали працювати щелепами. До кінця поєдинків я була трохи зла. Хлопчаки зовсім не вміють програвати. І з деякими ми ледь не побилися одразу після кінця поєдинку за ареною. Нас перехоплювали куратори і розтягували в сторони. Тут уже довелося попросити допомоги моїх дідусів, особливо Теоса. Він ловив мене в оберемок і міцно тримав. А Севір відганяв мого супротивника. Після мого останнього поєдинку, коли чекали кінця, у мене сталося видіння. Дивлюся і розумію, що перенестися і допомогти Алексу з друзями мені не можна, а допомогти їм потрібно, інакше сильно постраждають і бандити підуть. Тому зосередилася сильніше і зв'язалася з Гором. Він тихо гаркнув, мовляв, невчасно, я йому мовчки передала видіння і ментально язик показала. Відчула від хлопця посмішку і вдячність. За годину, Алекс сам зв'язався зі мною і подякував.
— Як спаринги?
— У хлопчаків ще йде, здається, ще парочка і все закінчиться. Я вже все на сьогодні.
— А ну, стороною обійшов! — прошипів Лішкорт на дракона, який ішов у мій бік.
— Що вже сталося? — зітхнув коханий.
— Хлопчаки ображені, не вміють приймати поразку від якоїсь дівчини—першокурсниці. Мене сьогодні стільки разів кішкою драною назвали, що з рахунку збилася.
— Одні ображаються, інші її на побачення кличуть після спарингу, — сказав Лішкорт Алексу. — Доводиться охороняти, а то деякі тут хочуть подертися вже за рингом. Ліє, ти наступного разу одразу в лазарет відправляй, а то дістали.
— Наступного разу буде командна робота, — сказав Гронт, — я боюся уявити, як будуть ящірки поводитися. Від Лії їм сьогодні сильно дісталося.
— Самі винні. І Стів до завтрашнього дня одужає, на відміну від Рона.
— А що з ним?
— А його Стів поламав сильно.
— А Лія не сильно попсувала потім шкурку цій ящірці, але з поля тягнула за комір.
— Дивлюся, у вас там весело, — сказав Алекс із посмішкою, — я відпочивати. Подзвони, як звільнишся, погуляємо.
— Я подумаю, — сказав Лішкорт, — їй теж відпочинок потрібен.
— Магістр! — обурилася я.
— Циць мала.
Алекс мені посміхнувся і відключився. Результати відразу не оголосили, від глядачів учасників був розчарований стогін. Але всі стали залишати арену і розходитися, хто в гуртожиток, хто в їдальню. Мене притримав Лішкорт із Ніком, не хотіли, щоб я йшла з усіма. Типу хіба мало яка капость може в натовпі трапитися. Дідусі мене привітали з тим, що я добре провела свої спаринги, і пішли кожен до себе додому. Обіцяли прийти подивитися на наступне випробування. Нік пішов разом із дідусем Севіром. Тож до гуртожитку я йшла одна. Дракончики скупчилися недалеко від арени і щось обговорювали зі своїм куратором. Навіть Стіва вже відпустили, хоча виглядав він блідим.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.