Читати книгу - "Сірано де Бержерак"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
(Падає мертвий.)
Сірано
Готуймо зустріч їм!Вал укривається за хвилину масою ворожих солдатів. Розвіваються імперські прапори.
Сірано
Огонь!Залп.
Крик
(у ворожих лавах)
Огонь!Залп із ворожих рушниць. Гвардійці падають з усіх боків.
Іспанський офіцер
(здіймаючи шапку)
Дивуюсь людям цим! Ані мушкети їх пе спинять, ні гармати! Хто у загоні цім, прошу мені сказати!Сірано
(декламує, стоячи серед свисту куль)
Гвардійці горді це з Гасконі, У славі рівні королю! Збрехавши не стають червоні, У випадах і в обороні…(Кидається вперед із кількома ще живими гвардійцями.)
Одважні всі сини…Все губиться в шумі битви.
Завіса.
П’ЯТА ДІЯГАЗЕТА СІРАНО
П’ятнадцять років пізніше – у 1655. Парк монастиря сестер Святого Хреста в Парижі. Прекрасні тіняві закутки, ліворуч дім; широка тераса, на яку виходить кілька дверей. Посеред сцени самотнє величезне дерево, навкруг нього невеликий овальний майданчик. Праворуч на передньому плані, серед високих буксусових кущів напівкругла камінна лава.
Всю глибінь сцени перетинає каштанова алея, що кінчається праворуч на четвертому плані, біля дверей каплиці, напівзакритих гіллям; крізь подвійну завісу дерев цієї алеї видпо поляни, інші алеї, групи дерев, далечінь парку, небо.
Бокові двері каплиці виходять на колонаду, обвиту почервонілим виноградом. Колонада ця зникає праворуч, на першому плані, поза буксусовими кущами.
Осінь. Поруділе листя попад світлими полянами. Темні плями зелених буксусів та тисів. Килими жовтих листиків під кожним деревом. Сухе листя засипав всю сцену, шелестить під ногами в алеях, наполовину покривав терасу і лави.
Між лавою праворуч і деревом стоять великі п’яльці, перед ними – маленький стілець. Кошики, повні клубків і мотків. Почата вишивка. Коли підіймається завіса, монахині в білому ходять по парку, деякі сидять на лаві поруч із старшою монахинею. Листя падав.
СЦЕНА ІМати Маргарита, сестра Марта, сестра Клара, інші сестри.
Сестра Марта
(до матері Маргарити)
Два рази в дзеркало сестра дивилась Клара, Чи чепчик до лиця!Маргарита
(до Клари)
Ой, буде божа кара!Клара
А Марта витягла дві сливи з пиріжка, Сама я бачила!Маргарита
(до Марти)
Ой, грішниця яка!Клара
Я ж тільки глянула…Марта
Я лиш покуштувала!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сірано де Бержерак», після закриття браузера.
