Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта 📚 - Українською

Читати книгу - "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра" автора Марія Люта. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 110 111 112 ... 139
Перейти на сторінку:

 

Усміхнулася вже ширше і обійняла спочатку лисицю, а потім і вовка. Думала, що хлопець скривиться і відштовхне мене, але нічого подібного не сталося. Андрій виглядав пригніченим і прошепотів:

 

- Дивно...

 

- Ти про що? - перепитала я, тягнучи обох геть від моєї колишньої кімнати. Куди - неважливо, аби подалі від Гліба.

 

- Ти все ще мені подобаєшся. Але ж не повинна...

 

- Не повинна, - підтверджую охоче, думаючи про іншого чоловіка. - Я нікому нічого не винна.

 

- Слухай, я так накосячив, якби я міг якось загладити свою провину...

 

- Скажи, де Акай Хоно, - випалюю я.

 

– Що? Ні! Що ти задумала!? Ми летимо додому! - Андрій простяг мені три видруківки квитків.

 

– Ви летіть. А я маю побачити цього японця.

 

- Не дури, Настя, - втручається Кет і навіть бере мене за руку.

 

Мимохідь відзначаю, що полон дівчині не особливо нашкодив, навіть навпаки - вона прямо сяяла. Хоча тут, швидше за все, заслуга одного знайомого мені перевертня.

 

- Гліб мене вб'є, якщо ти не сядеш у цей проклятий літак!

 

- Не вб'є. Ти звільнився, а ми з ним уже не разом - ні удавано, ні навсправжки - так що не хвилюйся, - кажучи це мій голос майже не здригнувся. Майже. - Допоможи мені, як друга прошу.

 

Андрій трохи помовчав, а потім зітхнув:

 

- Гаразд, я знаю, де він.

 

Двері готелю відчинилися, і з них вискочив Олексій.

 

- Насте! - Живе обличчя чоловіка виражало стільки почуттів, що сказало мені більше, ніж всі слова світу. - Вже відлітаєш додому?

 

Я кивнула, відчуваючи незручність. Адже ми навіть не поговорили до ладу.

 

- Роби, як знаєш, але будь обережна.

 

Ох, у мене що, на обличчі написано, що додому я поки що не збираюся?

 

Олексій підійшов до мене, очевидно збираючись обійняти, але чомусь знітився і лише потиснув мені руку. Тоді я сама обійняла його і прошепотіла:

 

- Ти теж будь обережний. І... не пропадай більше.

 

А за десять хвилин я вже їхала  на зустріч з Акай Хоно за вказаною Андрієм адресою, тоді як сам вовк із лисицею вирушили на іншому таксі в аеропорт.

1 ... 110 111 112 ... 139
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Настя і вовки. Пробуди в мені звіра, Марія Люта"