Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України 📚 - Українською

Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

391
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України" автора Колектив авторів. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 112 113 114 ... 210
Перейти на сторінку:
гастроентерологічні та урологічні захворювання;

— лікувальний заклад при Луганському слідчому ізоляторі Луганської об­ласті (№ 17) — чоловіки та жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні, травматологічні та психічні захворювання;

— лікувальний заклад при Алчевській виправній колонії Луганської облас­ті (№ 13) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хво­рі на туберкульоз;

— лікувальний заклад при Львівському слідчому ізоляторі Львівської об­ласті (№ 19) — чоловіки та жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні й онкологічні захворювання;

— лікувальний заклад при Снігурівській виправній колонії Миколаївської області (№ 5) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа середнього рівня безпеки);

— лікувальний заклад при Кременчуцькій виправній колонії Полтавської області (№ 69) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз;

— лікувальний заклад при Збаразькій виправній колонії Тернопільської області (№ 63) — жінки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз та дерматовенерологічні захворювання;

— лікувальний заклад при Жовтневській виправній колонії Харківської області (№ 17) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа середнього рівня безпеки);

— лікувальний заклад при Темнівській виправній колонії Харківської об­ласті (№ 100) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання;

— лікувальний заклад при Дар’ївській виправній колонії Херсонської об­ласті (№ 10) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання, або з щелепно-лицьовою чи легенево-хірур­гічною патологією;

— лікувальний заклад при Херсонській виправній колонії Херсонської об­ласті (№ 61) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз (установа максимального рівня безпеки);

— лікувальний заклад при Шепетівській виправній колонії Хмельницької області (№ 78) — чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, які хворі на соматичні захворювання.

Стаття 93. Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії

1. Засуджений до позбавлення волі відбуває весь строк покарання в од­ній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-те­риторіальної одиниці відповідно до його постійного місця проживання до за­судження.

2. Переведення засудженого для дальшого відбування покарання з однієї виправної чи виховної колонії до іншої допускається за виняткових обставин, які перешкоджають дальшому перебуванню засудженого в цій виправній чи виховній колонії. Порядок переведення засуджених визначається норматив­но-правовими актами Державного департаменту України з питань виконання покарань.

1. За загальним правилом засуджені до позбавлення волі відбувають весь строк покарання у виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміні­стративно-територіальної одиниці відповідно до його постійного місця прожи­вання до засудження (ч. 1 ст. 93 КВК).

За період перебування в одній установі засуджений звикає до рівня вимог, що висуваються до нього, одержує робітничу спеціальність, може продовжити загальне і професійне навчання. Адміністрація установи виконання покарань має можливість всебічно вивчати особу злочинця, його соціальні зв’язки за ме­жами колонії, застосовувати до нього індивідуальну програму виховного впли­ву, інші заходи для полегшення подальшої соціальної адаптації після звільнен­ня. Переведення засудженого до іншої виправної установи навіть того ж рівня безпеки перериває (зупиняє) цей процес, примушує починати все спочатку. Така ситуація призводить до значних втрат психолого-педагогічного, матеріа­льно-фінансового і організаційного характеру.

Тому лише у виняткових випадках і тільки спеціально визначена катего­рія осіб може бути направлена до відповідної установи виконання покарань ін­шого регіону незалежно від місця проживання або засудження, а саме:

а) засуджені іноземці, громадянство яких документально підтверджено (на­ціональний паспорт, паспортний документ, довідка з дипломатичного предста­вництва, запис у судовому рішенні);

б) колишні працівники суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів;

в) особи, засуджені до довічного позбавлення волі;

г) особи, яким визначено відбування покарання в колонії максимального рівня безпеки у приміщеннях камерного типу;

ґ) особи, засуджені за вчинення злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

д) особи, яких засуджено за одним вироком суду.

2. Сьогодні кримінально-виконавча система України нездатна створити в кожній області колонії всіх рівнів безпеки, і тому інколи немає можливості розмістити засуджених поряд з місцем проживання їх рідних. Апеляційна ко­місія Державного департаменту України з питань виконання покарань постійно звертає увагу Регіональних комісій на необхідність при розподілі засуджених по установах визначеного рівня безпеки в обов’язковому порядку враховувати їх постійне місце проживання до засудження та наявність найближчого соці­ально-корисного оточення, родичів, тим більше, коли від них надходять кло­потання, і позначати про це в запиті на індивідуальний наряд.

3. Загальне правило про відбування покарання засудженим в одній виправ­ній чи виховній колонії, передбачене ч. 1 ст. 93 КВК України, має певні винятки, їх переведення допускається за виключних обставин, які перешкоджають засудженому залишатися у цій колонії. Перелік цих обставин закон не визна­чає, але всі вони переважно пов’язані з особою засудженого.

Винятковими підставами, які зумовлюють переведення засудженого з од­нієї колонії в іншу того ж рівня безпеки можуть бути: а) забезпечення особистої безпеки засудженого або засуджених (того, що переводиться, або тих, які залишаються); б) поведінка засудженого, яка ро­бить неможливим його перебування у даному оточенні в силу негативних на­хилів засудженого; в) переведення до іншої установи з метою полегшення роз­криття злочину; г) уникнення інших надзвичайних обставин в колонії (групова непокора, масові заворушення), ґ) стихійне

1 ... 112 113 114 ... 210
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"