Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Анексія: Острів Крим 📚 - Українською

Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

281
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Анексія: Острів Крим" автора Тарас Валерійович Березовець. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 115 116 117 ... 138
Перейти на сторінку:
2013 року російський БТР-82А (як і український БТР-4) увійшов до топ-10 кращих бронетранспортерів світу за показниками захисту вогневої потужності й мобільності, за версією міжнародного журналу Army Technology»634.

Цього дня продовжував опиратися батальйон української морської піхоти, розташований у Феодосії. Аби завадити українським військовослужбовцям у будь-який спосіб вийти з території оточеної військової частини, російські спецпризначенці повністю замінували підходи та виїзди, про що повідомив Владислав Селезньов.

УНІАН поінформувало, що стали відомі імена російських командирів, чиї бійці займаються мінуванням підступів до українських військових частин у Криму: «Згідно з даними джерел у Феодосії — це полковник Карпушенко Володимир Володимирович, командир бригади спецназу, Герой Росії (отримав за операцію в Дагестані, де командував ротою морської піхоти), випускник Далекосхідного ВОКУ. Надійшла інформація, що саме бійці Карпушенка здійснюють мінування (на цей момент встановлено 40 протитанкових мін, на всіх виїздах з української частини у Феодосії, так званий „мінний шлагбаум“).

У Перевальному — полковник Анохін — командир 31-ї ДШБР Ульяновськ. Тут спостерігається ущільнення кільця оточення, а серед бійців з’явилося багато людей характерної неслов’янської зовнішності.

У Керчі — це майор Максим Ткаченко — командир батальйону морської піхоти 77-ї ОБрМП Каспійської флотилії. У Новоозерному — підполковник Хромов із МП Чорноморського флоту РФ»635.

Небачені цифри явки на загальнокримському референдумі цього дня поширювали російські засоби масової інформації, зокрема й ліберальні. Оприлюднені виборчої комісією ВРК дані: 44% явки опівдні та 64% на 15:00 — видавалися абсолютно фантастичними для всіх спеціалістів з українських виборчих кампаній. Телеканал «Дождь» деталізував: «На 15-ту годину (17:00 за московським часом) до комісії надійшли такі відомості. <…> По Автономній Республіці Крим число в процентному відношенні тих, хто вже взяв участь у референдумі, становить 63,97%, тобто практично 64% відвідали вже ділянки для голосування, і загальна кількість людей становить 970 019 осіб»636.

Завезені напередодні з Росії козачки організовано «працювали», голосуючи в кожному селищі на шляху руху автоколони, підвищуючи в такий спосіб явку та фальсифікуючи результати й без того незаконного референдуму. В українських виборчих реаліях така система активно використовувалася від 2000-х років і, з подачі саме російських політтехнологів, отримала назву «каруселі». Масово такі «каруселі» застосовувалися Партією регіонів під час президентських виборів 2004 та 2010 років, під час парламентської кампанії 2012 року. Схоже, 16 березня в Криму кампанією керували ті самі політтехнологи та функціонери.

На питання журналістів «Інтерфаксу», чи відбувся референдум у Криму, Аксьонов відповів: «Практично, так»637.

Мустафа Джемілєв висловив переконання, що насправді явка складала в рази меншу кількість виборців: «Ось, наприклад, я спілкувався з товаришами в Бахчисараї. Так мені сказали, що там максимум проголосували 30% людей. Хоча офіційно оголошують про явку 64%. У Білогірському районі — там також у межах 30%. Тому, як і хто голосує на цьому „референдумі“, імовірно, що не має жодного значення. Навіть коли відбуваються вибори до місцевих органів влади й розпалюються пристрасті, і тоді явка на вибори десь у межах 52%. Коли бойкот референдуму, оголошений кримськими татарами, — а це більше третини населення, то говорити про явку в 70% — це вже смішно»638.

Таміла Ташева розповіла про свої враження від «референдуму»: «Ми моніторили цю ситуацію. Я не згодна з тими тролями в соцмережах, які стверджують, що кримчани самі собі обрали майбутнє. Ніхто нічого не обирав! І за даними Мустафи Джемілєва, дані були зовсім інші. Структури Меджлісу й сам Мустафа Джемілєв — дуже впливові в Криму. А враховуючи, що російські чиновники та служителі поліції дуже ласі на гроші, можна купити в них інформацію, яка надходила безпосередньо до Кремля. Так от реальна явка була менше 40%, а близько 30% з них голосували за приєднання до Росії. По суті, Крим завжди програвав материковій частині в плані явки на виборах: під час усіх виборів була дуже низька явка. Крім того, регіональні меджліси теж проводили свої екзіт-поли. І їхні дані зійшлися з тими, які вони пізніше отримали від підкуплених російських спецслужб. Та й не на референдумі ці речі вирішувалися.

Коли вийшов фільм „Повернення“, стало ясно, що це була чітко спланована операція. Орден „За повернення Криму“ датований 20 лютого! У них в Росії тепер є таке „свято“ — „День спецоперацій“. Усе називається своїми іменами: це справжня спецоперація. Те ж саме було на сході. Просто в Криму це було зроблене дуже швидко. Момент був вибраний ідеально для Кремля: ми щойно оговталися від Майдану, влада в Києві тільки формувалася. Звичайно, київська влада зробила чимало неправильних кроків. Наприклад, скасування мовного закону нікому не було потрібне на той момент. Але з іншого боку, якщо це була спецоперація, то як ми могли підготуватися?

Путін просто обрав найбільш вдалий момент для нападу».

Очільник українського Мінюсту Павло Петренко повідомив, що референдум у Криму проходить «під дулами автоматів»: «Існує дуже багато задокументованих фактів голосування людей, які не є громадянами України. Голосування на вулиці під наглядом військових Російської Федерації, а також відсутність будь-якого контролю за проведенням голосування. Крім того, ми бачимо заяви так званої місцевої влади, що вони практично ще до завершення референдуму вже встановили якісь результати цього референдуму»639.

Зранку в день референдуму, щоби заздалегідь підготувати майбутні мітинги на підтримку приєднання Криму до Росії, російська й кримська сепаратистська влада організувала масові роздачі російських державних прапорів. Показово, що роздачі ці відбувалися часто в офісах Партії регіонів, рідної для спікера кримської автономії Сергія Аксьонова.

Дмитро Тимчук повідомив, що в Севастополі біля магазину «Фуршет» «готові роздати 20 тисяч одиниць російської символіки». За інформацією «Сегодня», Крим просто засіяний нею: «Останніми днями на півострові практично неможливо побачити українську символіку. Насамперед це стосується передвиборної агітації — бігбордів і плакатів, які закликали до єдності країни, на вулицях вже немає. Найбільш же часто зустрічаються заклики „Разом з Росією“»640.

Ознакою того, що українське військове командування повністю пустило ситуацію на самоплив, стали повідомлення від командирів одразу кількох українських частин, що заявили: вони не заважають українським військовим брати участь у незаконному референдумі. Зокрема, про це заявив заступник командира Керченського батальйону морської піхоти Олексій Нікіфоров: «Якщо є бажання, даємо можливість [українським військовим. — Прим. ред.] проголосувати. Даємо три години, але загалом

1 ... 115 116 117 ... 138
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Анексія: Острів Крим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Анексія: Острів Крим"