Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

Для підвищення явки використовувалась також відома технологія голосування «на дому». До тих, хто не хотів брати участь у псевдореферендумі, приходили представники виборчих комісій і вимагали йти на виборчі дільниці. Тим, хто не хотів або не міг самостійно пересуватися, давали можливість голосувати в пересувних скриньках. При цьому члени виборчкомів мали при собі виборчі списки, здійснювалася також відеофіксація голосування. Оскільки десять днів тому члени ЦВК офіційно оголосили про блокування доступу до електронного реєстру виборців із території АРК та Севастополя, ці списки, очевидно, складалися за якимись заздалегідь підготовленими електронними базами, створеними попередньою адміністрацією півострова.

Об 11-й годині «Українська правда» написала, що до тих, хто не йде на псевдореферендум, приходять додому, для переконливості — разом із міліцією. «Чоловік носить „скриньку“, жінка — список, із яким звіряється. „Їм навіть дільниці не потрібні“, — повідомила людина, яка зняла це на відео. Одна жінка проголосувала прямо на вулиці»626.

При цьому, як свідчили очевидці, у місцях компактного проживання кримських татар, зокрема в Бахчисарайському, Білогорському та Сімферопольському районах, у деяких населених пунктах виборчі дільниці взагалі не були створені. Організатори референдуму, очевидно, добре усвідомлювали настрої кримських татар і тому вирішили не створювати собі штучних проблем із фальсифікації результатів. Відсутність дільниць підтвердив голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров і пояснив це відсутністю кандидатів у члени комісій. Умеров також закликав жителів Бахчисарая не піддаватися на провокації, залишатися толерантними й мудрими та не брати участі в референдумі.

Про організацію референдуму нашвидкуруч свідчили й інші факти. У Чорноморському районі, згідно з даними сайту «Корреспондент», не працював телефонний зв’язок, а в Білогорському районі на дільницях 54 і 55 було відсутнє світло.

Для створення позірної законності загальнокримського референдуму та враження присутності іноземних спостерігачів російська влада за кілька тижнів почала зв’язуватися й домовлятися з кремлівськими агентами з Європи. За повідомленнями українських громадських організацій, зокрема «Євромайдан-SOS», до Криму й Севастополя літаками з РФ, оминаючи Україну, масово прибували представники ультраправих і неонацистських організацій з усього Євросоюзу, наприклад представниця угорського праворадикального «Йоббіка» Бела Ковач, антисеміт Зоран Радончич, грек-сталініст Ангуракіс. Звісно ж, як і очікувалося, спостерігачами на кримський псевдореферендум приїхали росіяни, про що повідомило «Сегодня»: «У спостереженні за референдумом беруть участь керівники виборчих комісій Дагестану, Башкирії, Татарстану, Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, Бєлгородської та Воронезької областей і Краснодарського краю»627.

При цьому путінським агентам з Європи створювалося максимальне сприяння, а представникам західних медіа, що цього дня масово прибували до Криму, створювалися всі можливі перешкоди. «Центр журналістських розслідувань» повідомляв про численні випадки недопущення представників європейських, американських медіа на територію виборчих дільниць: «На виборчу дільницю №08069, розміщену в будівлі сімферопольської школи №10, де сьогодні вранці на референдумі про статус Криму голосував самопроголошений прем’єр-міністр АР Крим Сергій Аксьонов, представників Âgence France Presse та інших видань не пропустили, незважаючи на те, що у них були акредитації»628. Цього дня також стався скандал з українським депутатом з Одеси Олексієм Гончаренком, якому вдалося пробратися на цю виборчу дільницю.

Ще до обіду Аксьонов пообіцяв каналу «Россия-24»: «Завтра в нас буде сесія о 10:00 у Верховній Раді Криму, яка затвердить вже результати референдуму і де буде прийнято ще ряд організаційних питань»629.

Арсеній Яценюк пообіцяв покарати всіх причетних до сепаратизму: «Українська держава знайде всіх розпалювачів сепаратизму й розколу, які зараз під прикриттям російських військових намагаються знищити українську незалежність. Ми знайдемо всіх, через рік, через два, викличемо до суду й судитимемо в українських та міжнародних судах. Земля під ногами буде горіти»630.

Очевидно, розуміючи безплідність будь-якого спротиву й безперспективність спроб завадити проведенню референдуму, українське військове керівництво продовжувало займатися імітацією бурхливої діяльності. Зокрема, незрозумілу заяву цього дня зробив новопризначений командувач ВМС України контр-адмірал Сергій Гайдук: «Упевнений: українські та російські воїни не повинні стріляти один в одного. Ще раз наполегливо закликаю всіх до діалогу й переговорів на всіх рівнях. Вірю в мудрість, розсудливість і витримку кримчан і севастопольців. Бажаю вам добра й благополуччя»631.

Відзначився доволі розлогою та беззмістовною заявою виконувач обов’язків міністра оборони Ігор Тенюх: «Незаконний референдум, який намагаються провести під дулом автоматів в Криму, вже не визнаний жодною державою в світі. Він не визнаний і українським парламентом, владою та народом. І невідома група людей, яка себе називає владою Криму, має незаконний статус. Військовослужбовці, які перебувають у Криму, будуть чітко виконувати закони й статути ЗСУ. Вони представники українських Збройних Сил, української влади, і тому нікуди з Криму ми не підемо, бо це наша земля. Які будуть подальші дії — залежить від рішення, яке буде прийняте політичним керівництвом держави. Але вже сьогодні кожен командир батальйону, командування ВМС України, частин і об’єднань Повітряних Сил України, що дислокуються на території Криму, чітко знають, що їм робити в тій чи тій ситуації»632. Українські військові, які все ще опиралися захопленню їхніх військових частин, мабуть, були в шоці від таких слів, адже на цей момент всі ключові українські військові частини або здалися, або були захоплені.

Тенюх також розповів про спілкування з міністром оборони РФ Сєргєєм Шойгу в цей день: «Неодноразово я телефонував йому, і було дуже „приємно“ почути від нього на моє запитання: „Що роблять незаконні військові формування, які введені на територію Криму?“ — таку відповідь: „Ми взагалі нічого не знаємо, це не наші військовослужбовці, у нас взагалі військових там немає“. Просто смішно це чути, і коли я конкретно назвав номери бригад, батальйонів, військових частин, то прозвучала відповідь: „Ми подумаємо“»633.

Приблизно о 14:00 Дмитро Тимчук повідомив: «Наші джерела зафіксували прибуття в Севастополь 54 одиниць новітніх російських бронетранспортерів БТР-82А. Судячи з усього, таким чином росіяни вирішили обкатати нову машину в „бойових умовах“ — БТР-82А офіційно прийняли на озброєння російської армії лише в лютому 2013 року, рік тому. Машина являє собою глибоку модернізацію поставленого на озброєння БТР-80А й перевершує свого попередника практично за всіма показниками. Восени