Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

? .

Що? – сказав Френк.

!

Наші сюжети! — спитав я, вбігаючи прямо в натовп, витягуючи кілька дедалі гнівніших прокльонів, пробираючись крізь них.

, -

Я вирвався на інший бік і витягнув свою міні-карту, пройшовши по ще тліючих провулках з недогарками, що літали навколо, і занесло до зупинки неподалік від ділянок, на які ми з Хаусом претендували.

, .

Я кліпнув очима, зовсім не розуміючи, на що дивлюся. Будівлі, які оточували наші ділянки, були сильно пошкоджені, цілі їх ділянки провалилися всередину, дим все ще здіймався в небо, але пожежі не торкнулися наших ділянок.

І насіння, яке ми посадили, очевидно, проросло в дерево. Він був уже вищий за мене, може, футів вісім заввишки, з веретеноподібним чорним стеблом і рідким темним навісом, густим з дивним сірим і пурпуровим листям.

? .

А ще чужий? Пісок навколо наших ділянок був значно темнішим, ніж на прилеглих територіях. Я присів навпочіпки і провів пальцем по його поверхні, виявивши, що пісок вологий і липкий.

Це дивно, сказав я.

: .

З сусідньої вулиці долинули гнівні вигуки: прокльони, погрози і, що ще більш тривожно, повторювані заяви про те, що це я той, про кого кричали рейдери. Що я був тим, кого вони шукали.

, - .

Селяни ринули з вулиці й оточили мої ділянки, може, п'ятдесят із них тіснилися в тісному просторі й утворили півколо, яке не залишало мені виходу.

, ! ,

Бачиш, казав тобі, що це він! — сказав хтось, і натовп притиснувся ближче, натовп розлючених облич. У нього сіра шкіра і все, як вони казали, що він мав.

Звичайно, виглядає так, як треба, сказав інший.

.

Я притулився спиною до дерева і поклав руку на кобуру пістолета, але не наважився її витягнути.

! ? .

Переїжджати! — промовив знайомий голос, і натовп розступився, коли капітан варти проштовхнувся, а четверо його людей йшли позаду. Що це? – сказав він.

Почалося повішення, — сказав хтось із натовпу під схвальний гуркіт.

! ‘

Саме його закликали рейдери! І сказали віддати їх живими чи мертвими. Він заслуговує на те, щоб повіситися за те, що зробив.

Капітан витяг меч з піхов і направив його в той бік, звідки промовляв голос. На яких підставах?

Все почалося з нього, сказав хтось.

.

Не було нічого, крім неприємностей з того часу, як він показав. Спочатку прийшли варвари, а тепер цей.

?

А де він узяв воду?

?

Вода? — сказав я, хоча натовп заглушив мій голос.

?

Капітан обернувся, щоб подивитися на мене. Останнє запитання є хорошим. Де ви брали воду?

?

Я намацав слова, але не був впевнений, що він мав на увазі. Яка вода?

? .

Капітан встромив кінчик свого клинка в темний пісок, потім підняв його вгору, кинувши мені під ноги дугу грудкуватого піску. Ваші піски мокрі, чи не так? І всі ми знаємо, що дощу не було.

.

Я не маю до цього жодного стосунку, сказав я. Ви мене бачили. Ви всі мене бачили. Я допомагав багатьом з вас боротися з полум'ям.

І без вас ми втратили б набагато більше міста, сказав капітан, підвищуючи голос так, що він поніс натовп. Він озирнувся навколо, кидаючи виклик натовпу. Чи сумнівається хтось, що комора все ще стояла б без дій цього ельфа?

.

Люди бурмотіли, але не відповідали.

А стайні? І навіть частина церкви, яку ви так цінуєте?

Натовп нарешті затих.

? .

А скільки людей ми втратили сьогодні? — сказав капітан.

Ми втратили домівки, сказав хтось. Будівлі, засоби до існування.

І вони забрали нам воду. Що нам пити?

?

Де я сплю?

?

Куди нам їхати?

Але ніхто з вас не втратив близьку людину, сказав капітан.

.

Ще ні, сказав хтось. Дайте йому пару днів.

? .

Хто сказав, що він не розпалював вогонь? — сказав хтось.

.

Я на власні очі бачив, як рейдери розпалювали багаття, – розповів капітан. Не будемо впадати в істерику. Якщо хтось хоче офіційно звинуватити цю людину у злочині, то зробіть це зараз. Але майте на увазі, що звинувачення, яке виявиться хибним, матиме наслідки, а наявність ворогів сама по собі не є злочином. Він озирнувся, наважуючись на натовп. Що ж, якщо ніхто тут не наважиться висунути звинувачення, я пропоную вам повернутися до роботи. До настання темряви потрібно багато чого зробити.

,

Натовп розійшовся, селяни розійшлися і пішли геть. Я залишився перед своїм деревом, мої пальці все ще притискалися до дерев'яного прикладу моєї зброї.

Коли останні селяни розійшлися, а там залишилися тільки я, капітан і кілька його охоронців, я відкашлявся і заговорив.

. — ,

Дякую. — сказав я, відрізаючи, коли капітан обернувся до мене, його сірі очі були твердими й холодними.

, .

Я зробив, як був зобов'язаний, сказав капітан. Він озирнувся на дерево, уважно розглядаючи мокрий пісок, що оточував його. Тепер, коли небезпека минула, хотілося б правди.

? .

Правда? Я сказав. Я, чесно кажучи, не знаю, звідки взялася вода. Минулої ночі я відплив на північ і повернувся лише менше години тому.

?

Чи може хтось це підтвердити?

Я можу підтвердити, що це дійсно так", - сказав Хаус.

Капітан закотив очі. Слово твого лакея тут безглузде.

? .

Лакей? – сказав Хаус.

…

Це означає... Нічого, сказав я. Ви знаєте маленьке рибальське село трохи нижче пляжу? Хатинки на палях?

.

Капітан кивнув.

. .

Вони бачили, як я від'їжджаю. І ми приїхали тим самим шляхом, щоб вони теж могли побачити, як ми приїхали, але я не можу сказати точно.

,

Капітан помахав рукою двом своїм охоронцям, попросив їх ознайомитися з моєю розповіддю і відправив їх у дорогу.

. …? .

Ви, чесно кажучи, не думаєте, що я розв'язав багаття, а потім змочив купу піску, щоб врятувати дерево, чи не так? Я сказав. Хіба це не здається якимось ... Дурний? Краще б я просто продав воду.

Капітан підняв брову, але врешті-решт кивнув. Я розумію, що ви не підпалювали. Але будь-яка кількість води, яка не може бути врахована в цих краях, є приводом для занепокоєння. Він примружив очі. І ми обоє знаємо,