Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Срібне яблуко, Анна Авілова 📚 - Українською

Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Срібне яблуко" автора Анна Авілова. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 116 117 118 ... 173
Перейти на сторінку:

Якось Джейн разом із мамою ходила до музею сучасного мистецтва. Там була кімната, з великою картиною: якісь, безперечно, геніальні ляпки такого ж талановитого художника. Так само в кімнаті грала якась жахлива музика: симбіоз незрозумілих шерехів на чолі зі звуком дзвінкої тарілки. Ця експозиція називалася "Людина всередині себе". Тоді в кімнату зайшли чоловіки іноземці в костюмах і окулярах, вони довго вдивлялися в картину, з почуттям прислухалися до "музики", а потім, з глибоко враженим виразом обличчя, говорили як все це геніально. А Джейн все дивилася на картину і думала: "Яка ж  маячня тут представлена".

Зараз вона лежала на підлозі, дивилася на картину (так, ось де вона її вже бачила, це все-таки картина), слухала музику і зрозуміла. Тепер вона, нарешті, зрозуміла, ось же воно "Людина всередині себе". Як це все ж таки геніально.

    Їй було абсолютно байдуже, що відбувається навколо. Може вона зовсім і не у своєму світі, може в якомусь іншому. А раптом взагалі в тому, куди одного разу потрапив Батько. Хоча все це вже не важливо.

Хтось узяв її в оберемок і поклав на щось невагоме. Все її тіло перемішалося, лежачи на якихось ношах, потім її поклали в машину чи може не в машину зовсім, а в космічний корабель, наприклад, і вони кудись довго їхали. Потім багато людей заглядало їй в обличчя. Вона тільки сподівалася, що це були люди. Дуже схожі на людей, але не з одним білим оком, як у розповідях Трістана. Джейн начебто бачила, що людей багато, але виглядали вони насправді однаково. Немов десятки однаковісіньких осіб. І вони теж шурхотіли, говорили, гриміли й дзвеніли. І їй почало здаватися, що вони з мамою вже дуже довго перебувають у цьому Музеї сучасного мистецтва. Час йти додому. І Джейн попливла кудись далеко-далеко, а потім і зовсім загубила у чорному вирі всі ці обличчя та звуки.

 

1 ... 116 117 118 ... 173
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Срібне яблуко, Анна Авілова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Срібне яблуко, Анна Авілова"