Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Ваші пальці пахнуть ладаном 📚 - Українською

Читати книгу - "Ваші пальці пахнуть ладаном"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ваші пальці пахнуть ладаном" автора Валентин Лукіч Чемеріс. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 116 117 118 ... 155
Перейти на сторінку:
золото волос.

И будет жизнь с ее насущным хлебом,

С забывчивостью дня,

И будет все – как будто бы под небом

И не было меня…

І натовп, змерзлий, увесь закутаний парою, що її видихав на морозі, в один голос озивався:

За быстроту стремительных событий,

За правду, за игру…

Послушайте! Еще меня любите

За то, что я умру.

«Так що ж відбулося насправді? – запитує вже в наші дні Інтернет-видання. – Як трапилося, що молода жінка, яка володіла усіма доступними на той час можливостями (Якими? – В. Ч.), так безглуздо і швидкоплинно пішла з життя? У життєвому плані причина проста й однозначна. Взимку 1918–1919 року всю Європу охопила епідемія т. зв. «іспанського грипу» (в просторіччі «іспанка»), яка в деяких країнах забрала в могилу стільки ж людей, скільки Перша світова війна. Що вже говорити про Росію, де воєнні пристрасті були в розпалі, а система медичної допомоги, і без того не надто розвинута, практично розвалилась?! Віра Холодна ніколи не володіла міцним здоров’ям. Врахуємо ще і те, що за чотири роки своєї кінодіяльності вона знялася майже в сорока фільмах, практично раз на місяць на екрани виходила нова кінострічка з її участю (а грала вона, як правило, головні ролі). Такий шалений ритм не завжди витримували і більш сильніші актори-чоловіки. До того ж, на кінець січня 1919 року Віра Холодна брала участь у концерті на допомогу безробітним акторам, де, судячи по всьому, застудилася і підхопила «іспанку». В готелі «Брістоль» (нині «Красный») було холодно, і мати перевезла Віру до себе. Актриса прохворіла вісім днів. За станом її здоров’я слідкувало все місто. Але марно… Розтин показав (а втім, розтину, здається, якраз і не було. – В. Ч.), що причина смерті – набряк легенів. Ніякої отрути, зрозуміло, не було і в згадці… Півстоліття по тому вдалося знайти в архівах Одеси і Москви зразки тканин людей, які загинули від «іспанського грипу» під час Громадянської війни. Специфічного лікування від «іспанки», як зізналися медики, тоді не існувало…

Звичайно, сьогоднішня медицина змогла б вилікувати актрису.

Чи можна уявити її героїнею радянського кінематографа, який відображував у фільмах Кулешова чи Пудовкіна робітниць або студенток? Це все одно, що уявити собі Єсеніна, який оспівував би колективізацію, або Висоцького в якості депутата Верховної Ради (хоча теоретично таке було б цілком можливо). Тож мільйони поклонників її таланту, пояснюючи причини смерті свого кумира детективно-романтичними обставинами, де в чому були праві. Адже «королева екрана» не могла померти від банальної простуди: смерть «королеви» завжди фатальним способом передбачена на історичних скрижалях. Віра Холодна у цьому смислі – не виняток…»

Отож, офіційна причина смерті Віри Холодної: смерть від «іспанського грипу»…

Неофіційна (і разом з тим неймовірна) версія смерті Віри Холодної така: Віра Холодна була… отруєна з наказу «самого начштабу французьких військ (в Одесі, мається на увазі) Фрейденберга, з яким буцімто мала роман, і який начебто вважав, що вона випитала у нього секрети для більшовиків…»

Фантастика? Але кілька років тому в пресі з’явилася стаття, присвячена Вірі Холодній: «Королева екрана» як «дзеркало радянського шпіонажу». У цій статті була висунута версія про те, що відома кінодива Віра Холодна була радянською шпигункою в окупованій французькими інтервентами Одесі – далі вже, звісно, нікуди! Але у згадуваній статті цілком серйозно розглядалася «версія», що Віра Холодна «общалась с советским подпольем через своего знакомого Бориса Ржевского-Раевского, который вместе с чекистом Зиновием Дубинским были десантированы во «французскую» Одессу примерно в декабре 1918 года». Ні більше ні менше. А втім, версії, а їх можна понавидумувати й десятки, – для того й існують, аби їх висувати і здіймати шум-гам. Навколо себе, розуміється, автора тієї «сногсшибательной» версії…

Далі в статті, яку так і хочеться назвати не статтею-версією, а статтею-вигадкою, висловлюється… версія, що «к разведывательной деятельности Холодную могли привлечь и два видных деятеля киностудии «Мирограф» (Одесса), с которыми она снималась: актер Петр Инсаров и режиссер Иван Кабанцев, у которых профессия артиста мирно уживалась с профессией чекиста».

Цей розділ можна було б назвати – для більшої краси й загадковості – «Шпигуноманією». А чому б і ні? Інтригуюче і читабельно. Що все це суцільна вигадка, факти, притягнені один до одного, як кажуть, за вуха? Але хто буде розбиратися? Надруковано, значить, так і було. Сприймуть за чисту монету. Тим більше, в такій версії-гіпотезі (а це іноді видається за версію чи гіпотезу) – справжні прізвища, факти, дати, місце дії.

Ось хоча б так: «Улітку 1918 року на прийом до наркома Луначарського прийшло двоє відвідувачів – кінорежисер Петро Чардинін і московський кінопідприємець Дмитро Харитонов. Вони звернулися з проханням допомогти групі кінопрацівників виїхати до Одеси для знімання. (Було таке? Було). Нарком повідомив про це прохання командуючому військами Московського військового округу Миколі Муралову. Отримавши мандат, підписаний Мураловим і Луначарським, група відправилась в Одесу. В її складі були Віра Холодна та інші відомі всій Росії актори – Іван Мозжухін, Осип Рунич, Володимир Максимов, Вітольд Полонський. У листопаді Одеса була зайнята військами Антанти. І тут, в окупованому місті (увага! – В. Ч.) – схрестилися шляхи однієї з перших кіноактрис Віри Холодної і одного з перших (увага!.. Увага!! Увага!!! Як кажуть, зі слабкими нервами далі просимо не читати! – В. Ч.) радянських розвідників – Жоржа де Ляфара (Георгія Георгійовича Лафара), закинутого в Одесу під кодовим ім’ям Шарль для виконання спеціального завдання».

Можливо, якогось Ляфара-Лафара і справді «закинули в Одесу для виконання спецзавдання» (путі Господні і контррозвідки простим смертним невідомі), але до чого тут… Віра Холодна і кіногрупа Харитонова – Ханжонкова? Один Бог знає та ще автори подібних публікацій, але свої джерела вони тримають за сімома замка5ми.

Інший автор – простір для фантазії тут безмежний, – називає інших червоних розвідників, з якими буцімто співробітничала Віра Холодна.

Ось, будь ласка. «Відомий російський кіноактор Петро Інсаров (Апостол) і петроградський чекіст французького походження Жорж де Лафар (знову вигулькнув наш давній знайомий) пропонують актрисі Вірі Холодній (чому саме їй? Чи вона висловлювала де-небудь своє бажання стати розвідницею і співробітничати з ЧК?) домогтися впливу на начштабу окупаційних військ на Півдні Росії Фрейденберга і завербувати (просто так узяти і завербувати начштабу чужої армії? По-моєму, це навіть Вірі Василівні було б не під силу!) або купити, чому є підтвердження (де воно? Яке підтвердження?) його з метою припинення французької окупації Півдня Росії. 27 січня 1919 року до Москви, на Луб’янку, з кур’єром пішло донесення Лафара про Холодну: дама дещо інфантильна,

1 ... 116 117 118 ... 155
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ваші пальці пахнуть ладаном», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ваші пальці пахнуть ладаном"