Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І він спалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.

5 І він усунув жерців, що їх настановили були Юдині царі, і що вони кадили на висотах по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.

6 І він виніс Астарту з Господньої оселі поза Єрусалим, в долину річки Кедрон, та й спалив її там, і стер на порох, і розвіяв на могилах простого люду.

7 І він зруйнував кімнати для чоловіків, що займалися проституцією, при Господній оселі, де жінки ткали завіси для Астарти.

8 І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив висоти, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і зруйнував брамні висоти, що були при вході брами Ісуса, голови міста, що була ліворуч того, хто входив до брами міста.

9 Але священики висот не входили до Господнього жертовника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.

10 І він опоганив Тофет, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через вогонь сина свого та дочку свою для Молоха.

11 І він прибрав коні, яких приводили Юдині царі для сонця, від входу до Господньої оселі, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колісниці сонця спалив у вогні.

12 А жертовники, що були на даху Ахазової верхньої світлиці, що зробили Юдині царі, та жертовники, що зробив Манасія на двох подвір'ях Господньої оселі, цар зруйнував. І вкинув їхній порох у річку Кедрон.

13 А висоти, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Загибелі, які збудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар опоганив.

14 І він зруйнував стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.

15 А також жертовника, що в Бет-Елі, висоту, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, та всі інші жертовники та висоти він розбив, спалив і стер на порох, і Астарту спалив.

16 І обернувся Йосія, та й побачив могили, що були там на горі. І послав він, і забрав кістки з них, і спалив на жертовнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке промовляв був Божий чоловік, що передбачив ці речі.

17 І сказав цар: Що це за пам'ятник, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це пам'ятник Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й передбачив ці речі, які зробив ти на жертовнику в Бет-Елі.

18 А він сказав: Дайте йому спокій, хай ніхто не рухає кісток його. І зберегли кістки того пророка, що прийшов був із Самарії.

19 А також усі будівлі на висотах по самарійських містах, які зробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівати Господа, Йосія знищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.

20 І порізав він усіх священиків висот, що були там, на жертовниках, і спалив на них людські кістки, та й повернувся до Єрусалиму.

21 І наказав цар усьому народові: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій книзі заповіту.

22 Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.

23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.

24 А також тих, хто викликає духів померлих, віщунів, хатніх божків, бовванів і всякі гидоти, що з'явилися в Юдиному краї та в Єрусалимі, винищив Йосія, щоб виконати слова закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкія в Господній оселі.

25 А такого царя, як він, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим законом, не було перед ним і по ньому не повставав такий, як він.

26 Тільки Господь не стримав свого лютого гніву, що запалав у ньому на Юду за всі ті прикрощі, яких йому завдав Манассія.

27 І сказав Господь: Також Юду відкину я від обличчя свого, як відкинув я Ізраїля, і відкину це місто, яке обрав, Єрусалим, та цей храм, про який я сказав: Ім'я моє буде там!

28 А решта справ Йосії та все, що він робив, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.

29 За його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асірійського царя, на річку Ефрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...

30 І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в могилі його. А народ краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, помазали його та й настановили царем замість його батька.

31 Єгоахаз був віку двадцяти трьох років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.

32 І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.

33 І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в Гаматському краї, щоб він не царював у Єрусалимі, і наклав данину на цей край, сто талантів срібла та талант золота.

34 А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він забрав до Єгипту і той помер там.

35 Щоб збирати фараонові Нехо срібло та золото, Єгояким обклав народ податками. Він стягав те срібло та золото з народу краю за оцінкою землі кожного.

36 Єгояким був віку двадцяти п'яти років, коли він зацарював, і царював він одинадцять років у Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.

37 І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.

2 про царів 24

1 За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавілонський, і Єгояким був йому три роки васалом, та потому повстав проти нього.

2 А Господь послав на нього орди халдеїв, орди сірійські, орди моавські та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб винищити їх за словом Господа, яке він промовляв через рабів своїх пророків.

3 З наказу Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від обличчя його за гріхи Манасії, за все, що він робив,

4 а також за невинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим невинною кров'ю. І не пробачив Господь.

5 А решта Єгоякимових справ та все, що він робив, ото вони описані в книзі про Юдиних царів.

6 І спочив Єгояким зі своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.

7 І більше вже не виходив єгипетський цар зі свого краю, бо вавілонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.

8 Єгояхін був віку вісімнадцяти років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму.

9 І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робив його батько.

10 Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавілонського, і взяли місто в облогу.

11 Коли місто вже було в облозі, прийшов Навуходоносор, вавілонський цар.

12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавілонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавілонський цар полонив його восьмого року свого царювання.

13 І забрав він звідти всі скарби Господньої оселі та скарби помешкання царевого, і зняв усі золоті речі, які зробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як наказав Господь.

14 І вивів він весь Єрусалим, всіх князів, всіх вояків і всіх теслів та ковалів у неволю, десять тисяч пішло в неволю. Не залишив нікого, окрім нужденного народу краю...

15 І він вивів до Вавілону Єгояхіна та цареву матір, царських жінок, його євнухів і знатних у краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавілону.

16 Сім тисяч вояків, тисячу теслярів та ковалів, усіх лицарів вивів вавілонський цар у неволю до Вавілону.

17 А царем настановив вавілонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і змінив ім'я його на Седекію.

18 Седекія був віку двадцяти одного року, коли він зацарював, і він царював у Єрусалимі одинадцять років. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.

19 І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

20 Бо через Господній гнів на Єрусалим та на Юду сталося це, і він відкинув їх від свого обличчя. А Седекія повстав проти вавілонського царя.

2 про царів 25

1 І дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавілонський, він та все військо його, на Єрусалим, і отаборився проти нього, і насипав навколо нього вал.

2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.

3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті і не було хліба для народу краю.

4 І пробитий був пролом у мурі міста, і всі вояки втекли вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були навколо міста. А цар утік дорогою в степ.

5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в степах Єрихону, а все його військо розбіглося від нього.

6 І схопили царя, і відвели його до вавілонського царя до Рівли, і там його той засудив.

7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він виколов, і скував його двома мідними кайданами, та й відвів його до Вавілону...

8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, вавілонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузарадан, головний царської сторожі, слуга вавілонського царя.

9 І він спалив храм Господній та палац царевий, і всі будинки в Єрусалимі спалив вогнем.

10 І мури навколо Єрусалиму зруйнувало халдейське військо, що було з головним царської сторожі.

11 А решту народу, що залишилася в місті, і тих, що перебігли до вавілонського царя, і решту простого люду вигнав Невузарадан, головний царської сторожі.

12 А з бідноти краю він залишив декого за виноробів та за рільників.

13 А мідні колони, що були в Господній оселі, підстави і мідне море, халдеї зламали, і спровадили ту мідь до Вавілону.

14 І горнята, лопатки, ножі, ложки та весь мідний посуд, що використовувався для служби, забрали.

15 І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте, і що було срібне взяв головний царської сторожі.

16 Всі мідні речі, що Соломон зробив був для Господньої оселі, неможливо було навіть зважити!

17 Висота однієї колони — сімнадцять ліктів, а висота маківки — три лікті, та мережка, і гранатові яблука навколо маківки, все мідь. І для другої колони з мережкою — так само.

18 І головний царської сторожі взяв Сераю, першого священика, Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.

19 А з міста взяв він одного євнуха, що був головним над військовими, та п'ятеро з тих, що бачать цареве обличчя, які були знайдені в місті, і писаря, і головного секретаря війська, що записував народ краю до війська, і шістдесят душ з народу краю, що знаходилися в місті.

20 І забрав їх Невузарадан, головний царської сторожі, і відвів їх до вавілонсього царя, в Рівлу.

21 І стратив їх вавілонський цар у Рівлі, у краї Гамат.