Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

.

Біля бронзових дверей спалахнуло полум'я, коли Кляйн вистрибнув з них.

. - .

Він миттєво помітив, що Андерсон Гуд досить незграбно ширяє в повітрі. У долоні він тримав палаючий спис білого кольору.

=

Найсильніший мисливець нарешті прибув, але він просто не звик літати.

, - .

Коли Ладвелл підвів очі і побачив цю сцену, блідо-біле полум'я за срібною маскою явно підскочило двічі.

, . =

Ясно, що він ніколи не очікував, що у «Майбутнього» є ще дві сили на рівні піратського адмірала, крім «Адмірала зірок» Каттлеї. Крім того, вони володіли досить непоганими містичними предметами та запечатаними артефактами.

.

У цей момент Ладвелл раптом підняв руку і натиснув на обличчя, несподівано знявши срібну маску.

, - - .

Важке блідо-біле світло раптом вирвалося з-за маски, змусивши нескінченну тишу миттєво поширитися з чорного кільця квадратної форми на вказівному пальці лівої руки Ладвелла.

.

Тиша врізалася в бронзові двері і підняла їх з палуби в повітря.

.

Двері, вкриті таємничими візерунками, зливалися з нескінченною тишею, коли вони стрімко зростали до понад тридцяти метрів заввишки.

=

Маючи за основу море, він стояв там, випроставшись, як вхід в інший світ, зовсім відмінний від теперішнього світу.

!

Скрипіти!

.

Бронзові двері відчинилися, коли назовні виринула невимовна темрява і огорнула лук Чорного Тюльпана.

=

Побачивши це, Кляйн не став зосереджуватися на своїх атаках, а швидко дістав потрібний амулет і швидко використав його на собі.

.

Сильний порив вітру пронісся і підняв його над Чорним Тюльпаном.

=

З потягом темряви велетенський вітрильник в'їхав у бронзові двері, метрів на десять за раз, коли він плив в інший світ.

. - =

Адмірал Хелл Ладвелл стояв на носі, дивлячись у небо. Його обличчя було вкрите блідо-білим блиском, що не дозволяло нікому розгледіти його погляд.

. ,

Його погляд спочатку пронісся повз Кляйна, а потім приземлився на Андерсона Гуда. Здавалося, він подумки звернув увагу на цих двох мисливців, але більше не робив спроб напасти. Здавалося, його стримувала навколишня темрява.

.

Андерсон був здивований, не вагаючись, викинувши палаючий білий спис у руку.

.

Спис вистрілив прямо в Ладвелла, але як тільки він увійшов у місцевість, оточену темрявою і тишею, він безшумно зник.

? .

Ладвелл планує втечу? Як рішуче Кляйн спочатку був приголомшений, перш ніж згадав, що мідний свисток Азіка все ще був на Чорному Тюльпані.

=

Коли велетенський вітрильник опинився на півдорозі до бронзових дверей і збирався увійти в інший світ, не маючи можливості зупинити їх, Кляйн кинув сірник і клацнув пальцями.

Він з'явився метрів на п'ятдесят вище корми, де нежить билася за мідний свисток Азіка. Цей предмет, який постійно переходив з рук в руки, нарешті спалахнув червоним полум'ям через прив'язані до нього сірники.

=

Серед полум'я там спливла постать Кляйна і схопила мідний свисток Азіка.

!

Це були приготування, які він зробив, щоб дістати мідний свисток!

, !

Крім того, щоб запобігти будь-яким нещасним випадкам, як-от відтягування сірників нежиттю, він також покрив мідний свисток легкозаймистою ефірною олією сонця!

!

Па!

,

Оточений незліченною кількістю нежиті, Кляйн не мав розкоші втягнути руку, яка схопила мідний свисток. Він одразу ж знову клацнув пальцями.

!

У цю мить його схопили прозорі, гнилі, бліді або ілюзорні руки!

.

Сірник, який Кляйн раніше підкинув у повітря, спалахнув у повітрі, коли випустив полум'я.

Його постать швидко матеріалізувалася серед полум'я. Обличчя його було жваве, а губи білі.

, -

Захоплений незліченними тінями, привидами і нежиттю, Кляйн відчув, що глибини його духовного тіла крижані. Він не міг контролювати своє тіло, коли впав у море, пофарбоване в золото.

=

Коли Чорний Тюльпан майже повністю перетнув бронзові двері, море, яке здавалося входом до пекла, було відновлено до нормального стану.

.

Кляйн затонув на кілька метрів і проковтнув кілька ковтків гіркої і терпкої морської води, перш ніж врешті-решт одужав.

=

На щастя, я був достатньо підготовлений Коли ця думка промайнула в його голові, він раптом відчув щось недобре.

= !

Носячи запонки , він мав пасивну здатність дихати під водою протягом десяти хвилин. Він не повинен був пити повний рот води!

=

Кляйн раптом повернув голову і подивився на своє зап'ястя, але зрозумів, що синя запонка в якийсь момент часу від'єдналася.

=

Він загубився, загубив його, я був на Чорному Тюльпані весь час, поки Кляйн кілька разів хлюпнув і сплив на поверхню, якраз вчасно, щоб побачити, як хвіст гігантського вітрильника зливається з темрявою, коли бронзові двері повільно зачиняються.

Він інстинктивно поплив вперед кілька секунд, перш ніж врешті-решт зупинитися. Він вибрав одну зі своїх принад, що залишилися, і подарував собі ефект Потойбіччя Підводного Дихання.

=

У повітрі Андерсон Гуд клацнув язиком, коли побачив це.

Цей хлопець дійсно божевільний

!

Він насправді намагається зайнятися переслідуванням!

=

У цю мить зоряне світло над Майбутнім упало і сконденсувалося в довгий міст, який простягався над ним.

!

Каттлея нарешті добила сірувато-чорне чудовисько з величезною життєвою силою!

Як жаль. Якби адмірал Хелл трохи завагався і не втік так своєчасно, Андерсон Гуд мовчки зітхнув і твердо приземлився на зоряний місток.

=

Спостерігаючи, як пролітає горобець Герман, він саме збирався привітати і похвалити його, коли побачив холодний і похмурий вираз обличчя.

=

Андерсон інстинктивно поступився місцем і сухо посміхнувся, дозволивши Герману Горобцю пройти повз нього.

=

Повернувшись у Майбутнє через зоряний міст, Кляйн стримав свої бурхливі емоції і спостерігав, як Френк Лі підходить і піднімає йому великий палець.

!

Ти найбожевільніший хлопець, якого я коли-небудь зустрічав!

. !

Насправді ви наважилися піднятися на борт «Чорного тюльпана» поодинці і поодинці кинути виклик Адміралу Пеклу. Ви навіть повернулися живими!

.

Вибачте, в плані божевілля я набагато поступаюся вам, подумав Кляйн у відповідь.

=

У цей момент пірати з довгим або розпатланим волоссям висловлювали своє здивування і здивування.

=

У такій атмосфері Кляйн заплющив очі і відчув, як його Безлике зілля повністю перетравлюється.

661 -

Повелитель таємниць - Глава 661 - Наближення

661

Глава 661 Наближення

= =

Френк Лі відчув ненормальність горобця Германа і додав, посміхнувшись: «Я планував надати вам допомогу, кинувши трохи насіння». На жаль, я не маю можливості закинути так далеко.

?

Кинути насіння в Чорний тюльпан? Ці води мають залишкові аури Матері-Землі. Потойбічні справи у відповідній сфері мутували б і нападали