Читати книгу - "Дотик"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Тому що Анна знала ім’я його собаки, Ровера.
— Досить ненадійний доказ.
— Це якби не знати Анни. А вона запам’ятовує імена людей добре, якщо тільки дуже добре і довго їх знає.
— Але вона ніколи не називала імені свого ґвалтівника, так, леді Кінрос? — спитав сержант.
— Ні, не називала. Вона згадувала його як «доброго чоловіка».
— Значить, усе, що у тебе було в плані доказів, — це ім’я собаки, Ровер, так? Але ж воно так само розповсюджене, як і собаче ім’я Фідо, скажімо.
— Це — блакитна вівчарка, сержанте. Коли Анна побачила блакитну вівчарку містера Самерса, вона назвала її Ровером. А пса містера Самерса звати Блуї. Собаку ж Сема О’Доннела звали Ровер, — твердо мовила Джейд.
— Це — зовсім нова порода, — озвалася Елізабет. — Якби я не знала про Сема та його собаку, то я думала б, що пес містера Самерса був єдиний такий у нашому місті.
— Мусить бути вагоміший доказ, — мовив у відчаї сержант.
Джейд байдуже знизала плечима:
— Це був єдиний потрібний мені доказ. Я знаю свою дитинку Анну і знаю, що той чоловік її зґвалтував.
І хоч як не старався сержант Твейтс іще півгодини, більше він нічого не зміг витягнути з Джейд.
— Сьогодні я можу замкнути її в камері попереднього затримання в Кінросі, — сказав він Елізабет, збираючись іти. — Але завтра мені доведеться відправити її до в’язниці в Батерсті. Вам слід буде звернутися до влади Батерста стосовно звільнення під заставу, але там немає постійного судді, тільки три платні магістрати, які можуть визначити розмір застави, але вони не мають права займатися злочинами, пов’язаними зі вбивством. Дуже рекомендував би вам, леді Кінрос, найняти юридичну фірму, яка надасть допомогу вам та міс Вонґ, — заявив сержант з неочікуваною ноткою офіційності в голосі.
— Дякую, сержанте. Ви дуже люб’язні. — Елізабет потисла йому руку, а потім постояла в одвірку, спостерігаючи, як його кремезну постать перетинала галявину в напрямку вагончика; за ним покірно пленталася Джейд.
Телефонний дзвінок до готелю «Кінрос» сповістив, що міс Рубі вже виїхала до Кінрос-гаусу.
— Господи, Елізабет! — скрикнула Рубі, вриваючись як вихор до бібліотеки, де і досі сиділа, зручно влаштувавшись, Елізабет. — Уже по всьому місту поширилася чутка, що Джейд відрізала Сему О’Доннелу його чоловічі частини, запхала їх йому в рота і змусила жувати, а потім убила його китайською смертю через тисячу ударів ножем! І це — за те, що він зґвалтував Анну!
— Суть чутки вірна, Рубі, — спокійно мовила Елізабет. — Хоча вона вчинила не так жахливо, як кажуть. Але — достатньо жахливо. Вона дійсно відрізала йому геніталії, але віднесла їх до поліційного відділка і зізналася у вбивстві. Вона переконана, що то Сем О’Доннел добрався до Анни. Ти його знала?
— Та так, побіжно. Він ніколи не випивав у готелі — кажуть, він узагалі не пив. Теодора Дженкінс — то важкий випадок: Сем фарбував її будинок, і вона свято вірила в те, що сонце сходить з його сраки. Заперечує всяку його причетність до Анни. Каже, він був справжнім джентльменом, навіть ніколи не заходив до будинку руки помити. Священик англіканської церкви теж його захищає і готовий вчинити автодафе — так вірить він у його невинуватість.
Зачіска Рубі розпалася, бо вона зробила її нашвидкуруч, корсет вона затягнути не встигла; Елізабет аж відсахнулася з переляку, бо ніколи її такою не бачила. «Якби я не знала, яка вона красива жінка, то могла б подумати, що переді мною — дешева повія, вівця, виряджена ягням».
— У такому випадку у тебе буде купа проблем на всіх напрямках, — сказала вона.
— Місто вже розділилося навпіл, Елізабет. Шахтарі та їхні дружини — на боці Джейд, а всі старі діви, вдовиці та біблійні фанатики згуртувалися за Семом О’Доннелом. Робітники підприємства також розділилися. Дехто з них ставить йому в провину те, що минулого літа він намагався збурити бунт у Кінросі, — сказала Рубі, проводячи тремтячою рукою по обличчі. — О Елізабет, скажи мені, що Джейд убила того, кого треба!
— Я переконана в цьому, тому що знаю, наскільки близькою була Джейд з Анною. Кожен погляд Анни, кожен її жест і кожне слово можуть розповісти Джейд цілу купу історій, а я в них не розбираюся.
Потім вона розповіла Рубі про собаку, на якій Джейд вибудувала своє рішення вбити Сема.
— Це не справить належного враження на суддю, — зауважила Рубі.
— Так, не справить. Сержант Твейтс — а він був дуже люб’язний — рекомендував мені негайно найняти юридичну фірму, але я навіть не знаю імен Александрових адвокатів — а хто мені взагалі потрібен? Стряпчі чи адвокати? І чи спеціалізуються фірми у своїх послугах?
— Залиш це мені, — діловито кинула Рубі, зрадівши тому, що можна буде зайнятися чимось конкретним. — Я, звісно, дам Александру телеграму — він зараз на своїй золотій копальні в Цейлоні — і скажу правникам «Апокаліпсису», щоб ті найняли гарну фірму для захисту інтересів Джейд. — Вона зупинилася у дверях. — Бідолашну сучку можуть послати на суд до Сіднея, якщо їм здасться, що присяжні, набрані з місцевих мешканців, будуть налаштовані упереджено. На мою думку, сіднейські присяжні будуть іще гіршими. Але, — тут Рубі пирхнула, — я й сама упереджена.
Нелл дізналася новину, коли спостерігала, як зі сховища дістають динаміт, і нетерпляче чкурнула нагору по стежині, не чекаючи, поки прийде вагончик. Усе горе та жах, які Елізабет ховала в собі, відразу ж відбилися на обличчі Нелл, коли вона стояла, уставившись на матір, а по її обличчю текли сльози, прокладаючи видимі русла на її вкритих брудом щоках. Її маленькі груди важко піднімалися та опускалися під забрудненим комбінезоном.
— Це — неправда! — скрикнула вона, коли Елізабет розповіла їй усю історію. — Цього не може бути!
— Що неправда? — стримано спитала Елізабет. — Що Джейд убила Сема О’Доннела чи що Сем О’Доннел — саме той чоловік, що зґвалтував Анну?
— Мамо, у тебе взагалі є які-небудь почуття? Сидиш, як манекен у вітрині! Точнісінько леді Кінрос! Джейд мені як сестра! А Крильце Метелика мені більше матір, аніж ти коли-небудь була для мене, Господи, прости, що скажеш! Моя сестра зізналася у вбивстві — як ви дали їй це зробити, леді Кінрос? Чому ви не заткнули їй рота рукою чи не змусили заткнутися в якийсь інший спосіб? Ви дозволили їй зізнатися! Ви не розумієте, чим це загрожує? Її взагалі не судитимуть судом присяжних! Судять тільки
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дотик», після закриття браузера.