Читати книгу - "Вічне життя Смерті, Лю Цисінь"

— Мені шкода.

АА усміхнулася у відповідь. Чен Сінь добре вивчила цю усмішку. І хоча вона постійно вважала АА менш досвідченою та більш уразливою, ніж вона сама, зараз її подруга довела, що здатна ухвалювати складні рішення, поки Чен Сінь розпачливо намагалася впоратися з ситуацією.

— Не бери близько до серця. Це дурна, нікому не потрібна метушня. Усе одно на нас чекає один і той самий фінал. Принаймні ми зараз можемо трохи перепочити, — закінчила думку АА й видихнула.

Якби вони перевели «Зоряне кільце» у режим міжзоряного польоту, то дісталися б Юпітера значно швидше: хоча відстань між Землею і газовим гігантом замала для досягнення максимальної швидкості, політ тривав би два тижні, а не місяць, як у звичайному режимі.

АА здавалося, що вони з Чен Сінь зараз думають про одне й те саме: «Навіть якби всі модулі Системи раннього сповіщення вже були в роботі, попередження прийшло б лише за добу до атаки… Тож тепер, аналізуючи події цього дня, я схиляюся до думки про хибну тривогу».

Чен Сінь не знала, чи саме через такі роздуми АА так легко погодилася передати їй повноваження керування кораблем.

Думки АА швидко підтвердилися: з Чен Сінь зв’язався чиновник РОЗ, який також входив до складу КІІ, і повідомив, що ООН та Об’єднаний флот випустили спільну заяву про те, що попередження було згенероване Системою помилково і додаткова перевірка не підтвердила наявності жодних ознак атаки за теорією Темного лісу. AA викликала кілька інформаційних вікон, більшість із яких транслювали заяви, зроблені речниками ООН та Об’єднаного флоту. Продивившись зображення з паркувальних майданчиків, вони пересвідчилися, що несанкціоновані старти з необладнаних місць припинилися. І хоча хаотична поведінка натовпу ще тривала, ситуація принаймні не погіршувалася.

Дочекавшись, поки назовні трохи вщухнуть емоції, Чен Сінь і АА вийшли з корабля й побачили сцену, що нагадувала поле жорстокої битви: повсюди валялися обвуглені чорні тіла — деякі трупи ще тліли чи горіли; частина кораблів похилилася, а інші лежали долі чи завалилися на сусідні. Усього з паркувальної зони стартували дев’ять кораблів, і їхні сліди біліли у небі, немов свіжі рани. Натовп потроху заспокоювався: дехто сидів на ще гарячій поверхні майданчиків, дехто застиг у прострації, а інші без сенсу тинялися навколо, ніби намагаючись зрозуміти — вони потрапили у кошмар чи це все-таки реальність? Прибули загони поліції для підтримання порядку, а медичні бригади почали надавати допомогу постраждалим.

— Наступне попередження може виявитися правдивим, — сказала АА Чен Сінь. — Ти мусиш полетіти зі мною на зворотний бік Юпітера. Наша компанія якраз зводить там космічне місто в рамках проєкту «Бункер».

Чен Сінь не відповіла на пропозицію, а натомість спитала:

— Летіти на «Зоряному кільці»?

— Ні, я говорю не про цей міжпланетний корабель, а про новозбудований невеликий човник міжзоряного класу. На його борту може розміститися 20 осіб під час польоту у звичному режимі й п’ятеро — під час міжзоряних подорожей. Рада директорів ухвалила рішення побудувати цей корабель для твоїх особистих потреб. Він ідеально підійде для використання як мобільної бази на орбіті Юпітера.

Різницю між міжпланетним і міжзоряним космічним кораблем можна порівняти з відмінностями між річковим поромом і гігантським океанським лайнером водотоннажністю у десятки тисяч тонн. Звісно, відмінності полягали не тільки в розмірах — існували й відносно невеликі кораблі міжзоряного класу. Але, порівняно з міжпланетними космічними кораблями, міжзоряні мали значно складнішу систему двигунів, були оснащені замкненою екологічною системою, а кожен вузол чи важлива деталь забезпечувалися трьома-чотирма рівнями дублювання. Якщо Чен Сінь дійсно відлетить на новозбудованому кораблі за Юпітер, то, що не трапилося б на Землі, вона зможе дожити віку на його борту.

Чен Сінь похитала головою:

— Ні, до Юпітера маєш летіти ти. Бери корабель і лети. Я не беру участі в рутинній роботі компанії, тож цілком можу залишитися на Землі.

— Ти просто не хочеш опинитися серед небагатьох обраних, яким поталанить вижити.

— Я тут лише одна з мільярдів інших людей. Хай там як, але якщо спільна страшна доля вготована мільярдам одночасно, то це насправді не так і страшно.

— Я дуже турбуюся про тебе, — сказала АА, обіймаючи Чен Сінь за плечі. — І навіть не тому, що на тебе може чекати смерть разом із мільярдами інших людей. Я боюся, що тобі доведеться зіткнутися з чимось страшнішим за саму смерть.

— Для мене це не вдивовижу.

— Якщо ти й надалі обстоюватимеш ідею польоту зі швидкістю світла, то тобі вготована ще одна подібна зустріч. Думаєш, ти виявишся готовою до такого?

***

Хибна тривога виявилася найбільшим соціальним потрясінням із часів Великого переселення. І хоча самі заворушення були нетривалими, а заподіяні збитки — не катастрофічними, спогади про цю подію ще довго ятрили розуми людей.

Несанкціоновані запуски космічних кораблів із необлаштованих майданчиків сталися в кількох тисячах космопортів — це призвело до загибелі в полум’ї термоядерних двигунів понад 10 тисяч осіб. Збройні сутички траплялися і біля нижніх станцій космічних ліфтів, але там, на відміну від безладів у космопортах, протиборчими сторонами часто виступали окремі країни. Їх уряди вирішили надіслати експедиційні корпуси для встановлення контролю над станціями міжнародних космічних ліфтів в екваторіальній частині Світового океану, і повномасштабні військові дії не розпочалися лише завдяки швид­кому скасуванню повідомлення про напад. Окремі інциденти захоплення космічних кораблів траплялися на орбіті Землі й навіть на Марсі.

Окрім негідників, які намагалися врятувати власне життя за будь-яку ціну, стартуючи й не зважаючи на скупчення людей, громадськість надзвичайно обурили й інші відкриття, які сталися під час хибної тривоги. Так, на геосинхронній орбіті й зворотному боці Місяця таємно будувалися десятки невеличких кораблів міжзоряного та квазізоряного класу. Останні теж мали замкнену систему підтримки життєдіяльності, але оснащувалися двигунами тільки для міжпланетних перельотів. Деякі з цих дорогих транспортних засобів належали корпораціям, інші — багатим приватним особам. Ці космічні кораблі не відзначалися великими розмірами, й більшість із них під час мандрівки у далекі світи, за якої замкнена екосистема корабля забезпечує виживання пасажирів протягом тривалого часу, могла взяти на борт лише кількох людей. Істинне призначення цих кораблів було легко зрозуміти: вони на довгі роки стали б надійним сховком у затінку планет-гігантів.

Повністю розбудована Система раннього сповіщення може попередити про напад щонайменше за 24 години. Якщо напад за теорією Темного лісу все ж станеться, жоден існуючий нині космічний корабель не встигне доправити людей до найближчого безпечного місця — Юпітера. Усі, хто перебуває на Землі, дійсно перебувають за крок від загибелі. Люди чудово розуміли, що криваві сутички в боротьбі за виживання під час хибної тривоги — це просто безглуздий прояв колективного божевілля, продиктованого інстинктом самозбереження. На цей час на околицях Юпітера мешкали приблизно 50 тисяч осіб — здебільшого це військовослужбовці, які таборилися на базі Об’єднаного флоту. Але були й цивільні — вони, зокрема, проводили підготовчі роботи для реалізації проєкту «Бункер». Однак усі ці земляни мали вагомі підстави перебувати у відносній безпеці порівняно з рештою людей, і громадськість не мала жодних заперечень. Але щойно завершиться створення раніше прихованих кораблів, їх заможні власники зможуть довіку ховатися в затінку Юпітера.

На сьогодні, принаймні поки