Читати книгу - "Зваблені ненавистю, Ерін Кас"

— Можеш, але з розумом, — проходить, не глянувши на мене.

— А подвір’ям?

— Те ж саме, — бурчить, звернувши направо.

Я й не помічала, що там коридор. Думала, його спальня на першому поверсі, а ми, виявляється, ще й ночуємо поряд. Дуже шкода, що у мене немає ключа зачиняти спальню на ніч. Вештаються тут різні амбали.

Доволі довго сиджу в кімнаті. Не знаю, чи інші так само облаштовані, але ця подобається. Гарне зручне ліжко, місткий комод, в якому тепер лежать мої речі, зручне крісло і тумбочка. Весь будинок має свій стиль, який не може не сподобатися. Дорого і зі смаком.

Телевізора в кімнаті немає, сидіти й дивитися в стіну набридає, а від думок вже крутиться голова. Відчинивши двері й прислухавшись, виходжу. Хочеться на вулицю, провітрити голову й скласти хоч якийсь план подальших дій. Спустившись на перший поверх, випадково ловлю поглядом смартфон на столику в холі. Зупиняюся. Міняю курс. Вхопивши телефон, лечу до спальні. Тремтячими пальцями намагаюся розблокувати, але на ньому пароль.

— Зараза! — вигукую нервово. Намагаюся вгадати, хаотично тикаючи на цифри, однак нічого не виходить. А тоді зупиняюся. А кому я зібралася дзвонити? Батькам? В поліцію? Алісі? Її номера я не знаю, батькам не хочу, а поліції навіть пояснити не зможу, де знаходжусь. Надія в грудях лопається і з’являється страх. Це необміркований вчинок, потрібно повернути гаджет, поки власник не забив тривогу. Хапаюся за ручку і мене зносить на середину кімнати.

— Сучка, — гарчить орангутан, заганяючи серце в п’яти. Підлетівши до мене, боляче смикає за руку, вириваючи свій телефон. Тоді сильно штовхає мене в плече убік ліжка, але я не долітаю й падаю на сідниці, боляче вдарившись ліктем об каркас.

— Ай! — з очей одразу зриваються сльози. Відчуття такі, ніби я зламала руку.

— Я навчу тебе слухатися, — він хапає мене за цю саму руку, а я просто кричу від болю. Аж в очах потемніло.

— Заткни пельку! — опиняюся відштовхнутою на ліжко. Очі неадекватні. Він нависає наді мною, поки намагаюся відповзти. Здається, що зараз все закінчиться. Він вдарить і я знову втрачу свідомість, але бандюк розтягує губи і розстібає ремінь на штанах…