Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Пропала злодійка, Майкл МакКланг 📚 - Українською

Читати книгу - "Пропала злодійка, Майкл МакКланг"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пропала злодійка" автора Майкл МакКланг. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 76
Перейти на сторінку:
ножі поки ми в Белларіусі. Ще трохи піде йому за те, що він організує нам транспорт з Белларіуса. Значно більше піде йому за те, що він допоможе мені спіймати породження тріщини.

-- Для цього не потрібно двадцять штук, -- сказав Кіль.

-- Правильно. – Більшість я буду тримати під рукою на випадок, якщо мені буде потрібна власна армія. Я щиро сподівався, що до цього не дійде. Я зачерпнув повні жмені марок і вручив йому.

-- Перш за все знайди двох найманців, яким можна довіряти.

-- Звідки мені знати чи їм можна довіряти?

Я посміхнувся.

-- Я покладаюся на твій здоровий глузд. – А ще я перевірю їх під Примусом. – Один залишиться тут, інший буде повсюди ходити за тобою.

-- Я сам можу постояти за себе.

-- Що, твоя рука зцілилася поки я не дивився? Тобі потрібен охоронець, Кілю. Белларіус далеко не безпечне місце, а я вже перетворив у ворога одну з ворогуючих сторін. Ти будеш мішенню.

-- Гаразд, -- сказав він, йому це явно не подобалося. – Що ще?

-- Сходи до Мок М‘єна і скажи йому нехай зайде до мене по платню. Після цього підшукай нам домогосподарку, яка вміє куховарити і якій можна довіряти, й відправ її до мене, сюди. Тоді замов для нас якісь порядні меблі й знайди кравця. Нехай прийдуть сьогодні ввечері. А ще мені потрібна рибальська сітка, така міцна і велика, яку тільки можна знайти. Краще дві. Тобі потрібно все це записати?

-- Ні. Я й так не вмію писати. До речі, читати теж.

-- Колись потрібно буде виправити це, але зараз немає часу. Що ще? Краще щоб домогосподарка була чоловіком, або дуже старою жінкою. На час нашого перебування, всі будуть жити в Цитаделі, а оскільки в нас тут явно бракує можливості усамітнитися, я не хочу заморочуватися і ставити перегородки. Швидше за все ми за кілька днів залишимо Белларіус. До речі. Глянеш чи продаються якісь судна.

-- Ти хочеш купити човен? Здається, ти казав…

-- Не човен. Корабель. Як правило, вони значно більші за човни. І я не маю наміру купляти його. Просто хочу, щоб ті, хто спостерігає за моїм кожним кроком, мали про що доповідати.

-- Гаразд. Має значення який саме корабель ти не збираєшся купляти?

-- Я ще не впевнений. Довідайся, які є в наявності, і тоді ми це обговоримо.

-- Ще щось?

-- Так. Як ти пересуваєшся туди-сюди між Поясом і частиною міста контрольованою шляхтою?

-- Крадькома.

-- Щоб від сьогодні цього більше не було. Подобається це тобі чи ні, я в Белларіусі сила. Ти, як мій представник, не можеш ховатися. Це принижує мою честь і мій статус.

Він дивився на мене так, наче я зненацька почав говорити на Шагульській мові.

-- Я не жартую. Шансів на те, що якась фракція полюбить мене за той короткий час, що я тут буду, немає, отже, залишається страх.

-- Любов? Страх? Статус? Ти ж сказав, що ми за кілька днів залишаємо Белларіус, а тепер говориш так, наче збираєшся правити цим містом.

-- Ми посеред тристоронньої громадянської війни, Кілю. Ми володіємо Цитаделлю, єдиним реальним символом влади, що залишився у цій помийній ямі, відколи Амра обвалила Ріаіль. Ти чудово знаєш, чого я хочу, і це точно не перетворитися в деспота. Але гарантую тобі, що всі три фракції вважають, що ми четверта, і скільки б я не заперечував, це нічого не змінить. Тож я навіть не буду починати.

-- Добре. Це я розумію. Але чому б тобі просто не ігнорувати їх, поки не закінчиш свої справи?

-- Я б так і вчинив, якби існувала хоча б якась надія, що вони відплатять мені тією ж монетою. Але такої надії немає. Сам бачив вчора. Це б не мало значення, якби я міг залишатися в Цитаделі, але в нас є справи в місті, тому ми повинні грати свою роль. – Якою би тупою, монотонною тратою часу, енергії та грошей це не було.

-- Ага. Але яку саме роль. Тут мені не зовсім ясно.

-- Я буду грати роль небезпечного, таємничого архимага, чиї мотиви невідомі, але безсумнівно темні й загадкові. І небезпечні. І таємничі. Ти будеш грати роль мого вірного слуги, який говорить від мого імені. – Я оглянув його. – Гм… Для цього тебе потрібно постригти. А ще тобі потрібен цирульник. І швець. В тебе виглядає великий палець на нозі.

-- Ти сам теж кудлатий.

-- Кудлатий?

-- Звучить краще ніж схожий на “безхатченка”.

-- Гаразд. Тоді пришлеш цирульника і шевця для нас обох. Йди, час не стоїть на місці.

Він повернувся, щоб йти, тоді обернувся назад.

-- Тобі потрібен символ.

-- Що ти сказав?

-- Якщо ти збираєшся грати роль впливової людини. Тобі потрібен символ.

-- Справді?

-- Абсолютно. У всієї Шляхти є якась геральдична дурня. Навіть бригади мають свої відповідники. Якщо ти хочеш позначити свою територію або власність, ти повинен мати знак. Від тебе цього чекатимуть, Хольгрене. Я не жартую.

-- Гаразд. Що ти пропонуєш?

-- Пам‘ятаєш, як ти спробував ту штуку, коли вогонь вибухнув з усіх вікон і по ходу ледь не підсмажив мене?

-- Я вже попросив за це пробачення.

-- На Поясі люди досі говорять про це. Не про те, що мене ледь не підсмажило, звісно; звідки їм про це знати? Але вони досі говорять про ніч, коли горіла Цитадель.

-- І?

-- Вони думають, що тоді загинув Телемарх. Твоїм символом повинна бути

1 ... 11 12 13 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пропала злодійка, Майкл МакКланг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пропала злодійка, Майкл МакКланг"