Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

Поради Келлога відображають як релігійні, так і медичні переконання того часу. Тоді їх важко було відрізнити одне від одного. Адвентисти сьомого дня були впевнені, що між ними існує чіткий зв’язок. Келлог перейняв із віри адвентистів те, що певні види їжі пригнічують сексуальне бажання, а отже, і частоту мастурбації. Віра в те, що мастурбація сама по собі є моральним і релігійним гріхом, також становить центральний принцип адвентистського уявлення.

Заборона мастурбації в іудаїзмі та християнстві має давню традицію, хоча в Біблії ніяких засад для її засудження немає. Навіть оригінальна біблійна історія про Онана, яку пов’язують із мастурбацією, насправді немає нічого спільного з онанізмом. Бог убив Онана тому, що він перервав статевий акт зі своєї дружиною, а не тому, що він задовольняв себе2. Насправді, у Біблії не існує жодної заборони мастурбації як такої, хоча Мойсеїв закон підкреслює, що еякуляція призводить до нечистоти3. Історія про Онана досі використовується як пояснення заборони мастурбації. Це ставлення було посилене ще й тим, що все інше, крім гетеросексуального акту в шлюбі, повністю заборонено в християнстві й частково — в іудаїзмі.

Засудження чоловічої мастурбації в іудейській традиції слід розглядати в контексті не тільки історії про Онана, який «даремно проливав сім’я на землю», а й критики пророка Ісаї з приводу жертвоприношення дітей4. Чоловіча мастурбація була засуджена не лише тому, що не пов’язана з продовженням роду, а й тому, що теоретично запобігає розмноженню. Витрачати марно сім’я, якщо доходити до крайньої точки зору, рівнозначно вбивству майбутніх дітей. Класичне єврейське словосполучення на означення мастурбації «hashkhatat zara» перекладається як «навмисне знищення сім’я». Рабиністична традиція навіть убачала в загадкових посиланнях Ісаї про «ваші руки всі в крові» образ того, наскільки неприйнятною була чоловіча мастурбація. З цієї причини не було ніякого засудження жіночої мастурбації — це вважалося недоречним, оскільки жіночий онанізм не мав ніякого впливу на продовження роду5. Незаміжня жінка, яка мастурбувала таким чином, що прорвала дівочу пліву, могла бути засудженою не тому, що мастурбувала, а тому, що це розглядалось як доказ дошлюбного сексу з чоловіком. Сучасний ліберальний іудаїзм має досить спокійне ставлення до мастурбації. Деякі рабини навіть публічно захищали цю форму сексу.

У християнській традиції загалом мастурбація заборонялася, тому що це позашлюбний статевий акт. Тільки з розвитком чернецтва засудження мастурбації почало набувати помітного значення в релігійному дискурсі. Тоді як більшість людей веде активне сексуальне життя в шлюбі, достатньо важливо запобігти тому, щоб ченці та черниці не саботували їхнє сексуальне утримання за допомогою мастурбації6. Деякі християнські письменники мали більш негативне ставлення до мастурбації, ніж інші: Фома Аквінський, наприклад, визначав онанізм як «неприродний» секс, тому що він так само, як і оральний, анальний, гомосекс і зоофілія, повністю виключає запліднення. Незважаючи на те що він визнавав онанізм кращим за інші види «неприродного» сексу, це було гірше, ніж інші форми «природного» сексу, такі як дошлюбний секс, перелюбство, зґвалтування й інцест7.

Більшість консервативних християн досі засуджують мастурбацію, однак деякі мають позитивне ставлення до взаємної мастурбації не­одруженої гетеросексуальної пари. Католицька церква розгорнула безпосередню атаку на більш сучасне розуміння мастурбації як «нормальне явище сексуального розвитку, особливо серед молоді»: «Попри те що не може бути доведено, що Святе Письмо засуджує цей гріх, традиція церкви правильно зрозуміла Новий Завіт, за яким це має бути засуджене». У ньому «говориться про “нечистоту” і “блуд” та інші гріхи, які суперечать цнотливості й утриманню»8.

Ліберальне християнство часто має більш спокійне ставлення до мастурбації як до чогось не особливо шкідливого, проте й не рекомендованого. Навіть деякі євангелічні християни, які вкладають багато політичних зусиль у боротьбу проти гомосексуальності та дошлюбного сексу, мають позитивні погляди щодо онанізму. Джеймс Добсон, засновник консервативної лобістської організації Focus on the Family, вважає, наприклад, що «мастурбація не так важлива в очах Бога… Я не кажу вам мастурбувати, і я сподіваюся, ви не знайдете потребу в цьому. Але, якщо ви це робите, ви не повинні боротися з почуттям провини за це»9. Проте меншість християн активно підтримує мастурбацію як явище. У 1994 році, коли Джойселін Елдерс була Головним лікарем США, вищою посадовою особою в системі охорони здоров’я країни, вона обстоювала ідею сприяння мастурбації, щоб запобігти ризикованого сексу серед молоді. Через негативну реакцію християн, вона була негайно звільнена президентом Білом Клінтоном10. Ліберальні християни не виступили на її захист.

В ісламській традиції мастурбація також потрапляє в межі загальної заборони на секс поза шлюбом11. Коран, наприклад, підкреслює, що люди не повинні використовувати свої статеві органи ні для чого, крім статевих стосунків у шлюбі12. Згідно з хадисами — оповідями про діяння та вислови пророка Мухаммеда, зібраними протягом перших століть після смерті останнього, пророк уважає, що харчування може вплинути на статевий потяг. Він звернувся до «вас, молодих людей» із такими словами: «Той, хто не може одружитися, повинен поститися, тому що піст знижує здатність до сексу»13.

Існують, однак, відмінності в ставленні до мастурбації серед сучасних мусульман. Тоді як шиїзм загалом забороняє онанізм, інші течії розходяться в думках щодо того, засуджувати його чи ні. Деякі сунітські вчені вважають, що онанізм допустимий, якщо ви самотні, наражаєтеся на загрозу вчинення розпусти або страждаєте від такого потужного сексуального тиску, що не існує жодного іншого способу уникнути його. Інші допускають мастурбацію, якщо неможливо поститись або одружитися14.

З огляду на загальне критичне ставлення до сексу та похоті буддизм визначає мастурбацію не рекомендованою. Хоча секс із самим собою не може привести до зачаття, проте очевидно, що онанізм пов’язаний із сексуальним бажанням, і це є проблемним питанням для буддизму. Останній не надто опікується регулюванням сексуальності людей, які не обрали стриманість, але щодо чернецтва існує повна заборона мастурбації. «Віная», текст І століття н.е., визнавав такі правила, особливо, що стосувалися ченців-акробатів у монастирях, здатних займатись оральним або анальними сексом самі з собою. Будда вважав такий та інші види моносексу злочином у чернецтві15.

Оскільки жінки, згідно з буддизмом, мають значно більший сексуальний потяг, ніж чоловіки, мастурбація становить особливу проблему для черниць. Тому останнім було заборонено споживати деякі овочі, як-от огірки, цибулю або редиску, а гігієна статевих органів мала здійснюватися так, щоб це не завдало їм задоволення. Вони не повинні використовувати надто тугі гігієнічні прокладки під час менструацій і плавати проти течії16.

З-поміж світових релігій індуїзм традиційно спокійно ставиться