Читати книгу - "До зустрічі на Гаваях , Ada Pa"

Так і знала, що цей покидьок зробив це навмисно. Злість почала закипати в мені.

— Аааа.- Вклала в це всю свою злість, і різко повернула голову відчуваючи як моє довге, мокре волосся вдаряє його прям в обличчя.

— Ай, — на що я лиш посміхнулася. Для своїх ігор він точно знайшов не ту.

 Я піднялася з басейну і рушила до бару де вже не було видно Джени. Мені й краще, я все ще трішки ображена. Я попросила свою сумочку в бармена, що так мило приглядав за нею весь цей час. Добре що Дженіфер не додумалася її залишити просто на барній стійці. Я витягнула свій телефон, набрала повідомлення Джені.

Я: Втомилася, тому йду до номеру.

P.s. Все ще ображена.

 Дорогою мені майже ніхто не зустрівся, лиш пара підлітків, що пристрасно цілувалися, за деревом біля вивіски з баром. Вони реально думають, що їх не видно, чи вони так і планували? — Подумала я. І ще одними була пара похилого віку, що сперечалися в якому боці знаходиться їхній номер.

 Я швидко дійшла до будинку, зачинила за собою двері, поклала сумочку на привхідний столик, на ходу знімаючи мокру сукню, в бажанні швидше прийняти теплий душ і просто завалитися спати.