Читати книгу - "Привіт, море! Я повернулась, Марі Лі"

- Юрій. – в свою чергу відрекомендувався власних медових очей і стиснув у своїх масивних долонях тендітну Матвієву руку – Приємно познайомитися. Ну що, готові опинитися верхи на цьому стрункому красені?

Чоловік кинув погляд спочатку на свою дочку, а потім на Матвія. Осяяні від радості оченята та щасливі вигуки із плесканням в долоні від захвату не потребували додаткових уточнень. То ж підізвавши до себе власника тварини, Юрій тицьнув йому в руки кілька купюр і прийнявся саджати дітей на широку світлу спину коня. Матвій опинився позаду Аріни та отримав чіткі інструкції від Юрія міцно тримати дівчину в своїх обіймах і при цьому не звалитися самому. З широко відкритими очима синуля кивнув головою і поспішив виконувати надані настанови. Поводир тим часом щось гукнув коню і той рушив уперед.

Із завмиранням серця я слідкувала за ними, геть забувши про симпатичного «самаритянина», що стояв поруч. Помітивши моє хвилювання, чоловік обернувся до мене і промовив:

- Не хвилюйтеся, матусю. Ваш син – справжній козак.

Я глибоко видихнула, ніби скинула важку ношу і відповіла, дивлячись Юрію прямо у вічі:

- Дякую Вам. Я обов’язково верну кошти. Може онлайн-переказом? – я кинулася до сумки і дістала смартфон.

- Не переймайтесь. – поспішив запевнити мене чоловік – Ми, образно кажучи, одним пострілом вбили двох зайців. І Матвій прокатається, і я не хвилюватимусь, що моя донька звалиться на землю.

Я знову глянула на дітей, які із щасливими виразами обличчя обмінювалися враженнями. Проте, все ж була змушена відірватися від цієї захоплюючої картини.

- Пробачте, але я не люблю ні перед ким залишатися в боргу. То ж, будь ласка, скажіть як я можу Вам віддячити.

- Назвіть своє ім’я. – на засмаглому обличчі Юрія застигла ввічлива посмішка – І будемо квити.

Я з деяким недовір’ям зиркнула на чоловіка, намагаючись зрозуміти його наміри. Проте, привітна посмішка та чемні манери змусили мої сумніви відступити. «Ех… Або пан, або пропав…» І я, простягнувши Юрію свою руку та глибоко вдихнувши, промовила:

- Надія.