Читати книгу - "N.A.S.T.R.O.M.A., Yevhenii Nahornyi"

— Це… це щось неймовірне. 
Чарлі уважно спостерігав, як велика тварина, явно хижак, вкрай потужна, обережно шукала собі їжу серед дерев, але, здавалось, вона не звертала увагу на їхнє укриття. 
— Схоже, це не наша проблема, — тихо сказав Чарлі. — І, здається, ми можемо рухатися далі. 
Вони обережно почали рухатись у протилежний бік, намагаючись не зробити шуму. Тварина, тим часом повільно віддалялася, не звертаючи на них увагу. Кроки ставали все тихішими, і звір повернувся до своїх справ. 
— Це було дуже близько, — сказав Марк, коли вони нарешті вийшли з-за дерева, що приховувало їх. 
— Тепер нам треба бути ще більш обережними, — додав Чарлі. — Ми не знаємо, що тут ще є. Але якщо ми будемо рухатись обережно і уважно, ми зможемо вижити. 
Вони продовжили свій шлях, глибше в ліс, кожен крок обмірковуючи. Тепер, коли на їхньому шляху з’явилась перша загроза, вони більше не могли бути впевненими у своїй безпеці. 
Чарлі тримав планшет в руках, коли раптом екран мигнув, і на ньому з'явилося повідомлення. Спочатку він не міг повірити своїм очам, адже це був сигнал з шатла «N.A.S.T.R.O.M.A.» — перший зв'язок, який вони отримали з моменту аварії. Це було спрацьовування аварійних генераторів, і, що найголовніше, на екрані з'явилися нові координати, які, схоже, вели до місця аварії шатла. 
— Марк, дивись! — Чарлі підняв планшет і показав його товаришу. — Це ми знайшли! Сигнал від шатла. Він спрацював! Ще й координати. Це може бути шанс, щоб дізнатися більше, де ми знаходимося, і що сталося з командою! 
Марк подивився на екран, і хоч він був ще збентежений і трохи переляканий від того, що відбулося, на його обличчі все ж таки з'явилося полегшення. 
— Це неймовірно! — сказав він, поглядаючи на координати. — Ми справді можемо знайти шатл. І можливо, там є припаси, навіть якісь інші засоби зв'язку. 
Чарлі, не вагаючись, почав вводити дані у планшет, спрямувавши курс в напрямку, який вказували координати. Він розумів, що це буде непросте завдання, адже вони мали залишити своє тимчасове укриття і рухатись через незнайомі території. Але це також означало, що їхнє становище не таке безнадійне, як здавалося кілька годин тому. 
— Ми, можливо, знайдемо якісь інструменти для виживання, — додав Чарлі. — І, хто знає, може, ми навіть зможемо зв'язатися з рештою екіпажу. 
Марк кивнув, знову відчуваючи частку надії, яка почала прокидатися всередині. 
— Окей, повернімось і відпочинемо трохи, обговоримо план. Ми ж не можемо просто піти туди без підготовки. Нам потрібно бути готовими до будь-яких несподіванок. 
Чарлі погодився. Він також відчував, що на них чекає нелегка подорож, і що спочатку варто дати собі час для відновлення сил. Вони повернулися до капсули порятунку, спершу обережно, щоб не привертати увагу до себе вразливими для хижаків моментами. Знову сховавшись в тіні, вони сіли на землю, виснажені від попереднього дня. Але з сигналом від шатла все виглядало зовсім інакше. Вони мали шанс.

— Ось що я думаю, — почав Чарлі, коли вони сідали поряд, — нам треба підготуватися до того, щоб знайти шатл і отримати всі можливі припаси. Якщо він все-таки працює і в ньому є генератори, це може бути справжнім порятунком. Але ми маємо бути обережними з тим, що ми беремо, і не залишати нічого важливого позаду. 
— Так, і ще одне. Нам потрібно все ж таки обговорити можливість того, що шатл міг зазнати серйозних ушкоджень. Може, він навіть не працює так, як ми думаємо. Якщо ми поїдемо туди і не знайдемо нічого корисного, ми будемо в ще гіршій ситуації. 
Чарлі кивнув і схилив голову, замислюючись. 
— Але ми нічого не втратимо, якщо спробуємо. Час не стоїть на місці, і ми маємо рухатись швидко, щоб зібрати всю інформацію. І хоча ризик є, якщо ми будемо діяти обережно, то можемо знайти необхідні ресурси, щоб пережити ще кілька днів, а може й тижнів. 
Марк подивився на небо, яке лише починало прояснюватися, і зрозумів, що вони повинні продовжити. Вони мали привід для надії, і хоч вони все ще не знали, що їх чекає в подальшому, це був єдиний шанс. 
— Домовились, — сказав він, встаючи з місця. — Потрібно зібратися. Поки ми відпочивали, ми все обговорили. І наступного ранку вирушимо в дорогу до шатла. 
Коли вони готові були підійти до того, щоб вирушити у нову подорож, їхні мізки вже працювали над новими питаннями — що вони знайдуть на місці аварії шатла, чи будуть вони здатні знайти рештки команди, і чи вистачить у них сил, щоб подолати все, що їм доведеться пережити на цьому незнайомому світі.