Читати книгу - "Закохана у боса , Кетрін Сі"

Я вже хотіла пожартувати про те, що комусь тут явно цікаво, коли двері ресторану відчинилися, і я завмерла.

Емір.

Високий, у чорній сорочці з трохи розстібнутим комірцем, він швидко ковзнув поглядом по залу.

Софі перша помітила мою реакцію й, звісно, не змогла втриматися.

— Ну все, він тебе переслідує, — тихо прошепотіла вона з хитрою усмішкою.

Я скривилася:

— Замовкни.

Але серце вже стукотіло швидше, ніж хотілося б.

Емір нас не помітив. Він спокійно пройшов у глибину залу, де на нього чекала жінка.

Так, отже, він прийшов не сам.

Я відчула, як мене раптово кинуло в жар. Це була вона. Та сама, що тоді дивилася на нього в офісі. Струнка, елегантна, з бездоганно покладеним волоссям і червоною помадою.

Гіркий присмак осів на язику, і навіть келих води, що стояв поруч, не допоміг би його змити.

Софі прослідкувала за моїм поглядом, і її вираз обличчя миттєво змінився.

— О, тільки не кажи, що в нього є дівчина!

— Я нічого не кажу, — відповіла я, намагаючись зберегти нейтральний вираз обличчя.

— О, я скажу! — Софі підняла брови і нахилилася ближче. — Як він міг після всього так просто…

— Дел закохана в нього? — несподівано втрутився Нік, ніби розмова його розважала.

— Так, — без тіні сумніву видала Софі.

Я повернулася до неї з таким поглядом, що вона миттю прикрила рот рукою.

— Ну дякую, — агресивно сказала я. — Давай ще на весь ресторан закричи про це!

Софі винувато знизала плечима:

— Вибач, це просто…

Я глибоко вдихнула, намагаючись відволіктися.

— Просто забудемо про це, — тихо сказала я, беручи в руки склянку з водою. 

Софі неохоче кивнула, і ми знову повернулися до розмови з Ніком, роблячи вигляд, що в цьому ресторані немає нікого важливого.