Читати книгу - "Шпигунські ігри Армана Торенса, Лана Рей"

- З вами все гаразд, маркізо? - поцікавився принц.

- Так, але здається, що я трохи забилась, коли падала, - відповів я.

Я помітив, що до нас вже поспішали охоронці. Принц Ром встав і почав допомагати мені піднятись на ноги.

- Вам дуже боляче? - турботливо поцікавився він, обтрушуючи мою сукню.

- Переживу... Що трапилось? - Вдаючи переляк, запитав я.

- Ще один замах... Таке інколи трапляється, коли хтось дуже хоче зайняти трон, - важко зітхнувши, промовив принц Ром.

- Який жах! Думаєте, що це один із ваших братів робить такі жахливі речі?

- Так... Вибачте, маркізо, що занапастив вас.

- В цьому немає вашої провини.

- Давайте я проведу вас до кімнати, - запропонував мені принц.

- Буду вам дуже вдячна.

А справи все цікавіші і цікавіші... Виявляється, що вбити хочуть не лише Річарда, а й Рома. Якщо, звісно, третій принц сам все це не підлаштував, щоб відвести від себе підозри.

- Прислати вам лікаря, маркізо?

- Дякую, але в цьому немає необхідності. Мені вже значно краще. Думаю, що я більше злякалась, ніж забилась.

- Гарного вам вечора, маркізо Монтерек.

- Дякую. Навзаєм. Бережіть себе, Ваша Високосте.

Попрощавшись з третім принцем, я увійшов до своєї кімнати.

- Як пройшло побачення з принцем? - Посміхаючись, поцікавилась Тіна.

- Все було б нічого, якби не замах на мого кавалера, - відповів я, стомлено опустившись в крісло.

- Замах?!  Оце так...

- Якщо хочеш дізнатись подробиці, то знайди мені щось поїсти. Поки я не помер з голоду. Здається, що мій шлунок вже прилип до хребта.

- Не перебільшуй, Торенсе. Зараз піду на кухню і щось там візьму.

Поки Тіна пішла на пошуки їжі, я, доклавши чимало зусиль, позбавився від дуже не зручної сукні і відправився у душ.

Вийшовши з ванної кімнати, я відчув себе значно краще. В двері тихенько постукали.

Важко зітхнувши, я поплівся відчиняти. На порозі стояла служниця із величезним букетом рожевих троянд.

- Маркізо Монтерек, Його Високість передає вам свої вибачення, - промовила вона.

- Передайте Його Високості, що я вражена і щиро вдячна, - відповів я, беручи у руки букет.

Зачинивши двері, я жбурнув цей рожевий віник на ліжко. Краще б цукерок прислав. Хоч якась би користь була із його вибачень. 

На моє щастя, повернулась Тіна з цілою тацею їжі.

- Яка краса, - промовила вона, беручи до рук троянди

- Це принц Ром так вибачається за зіпсовану прогулянку.

- Це  дуже мило...

- Не думав, що ти така наївна,Тіно. Чоловіки дарують квіти, коли жалкують гроші на подарунки. Повір, я знаю, про що кажу.

- Який же ти нестерпний, Торенсе! А як же романтика? Бажання порадувати, зробити приємно?

- Відкрию тобі жахливу правду, принцесо. Чим більше чоловік любить жінку, тим більше він витрачає на неї грошей.

- В тобі ні краплі романтики... 

- Чому ж? Я думаю, що подарувати дівчині коштовності - це значно романтичніше, ніж якісь квіточки.

Після того, як ми ще трохи посперечались, я розповів Тіні про замах на третього принца.

- Мало не забулась... Зейн влаштувався працювати у королівських конюшнях. Сьогодні я з ним бачилась. Він сказав, що ті двоє, яких Алекс упіймав, відразу померли. На їхніх тілах знайшли мітки Талос.

- Гільдія найманиїх вбивць... Її члени вбивають самі себе, якщо провалюють завдання. Підозрюю, що їх не встигли допитати.

- Не встигли...

- Шкода... Та нічого... Знайдемо інші зачіпки.