Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Колгосп тварин 📚 - Українською

Читати книгу - "Колгосп тварин"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Колгосп тварин" автора Джордж Орвелл. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 27
Перейти на сторінку:
електроогріванням. Коли він закінчив промову, не було найменшого сумніву щодо висліду голосування. Та якраз в цю хвилину Наполеон підвівся і, кидаючи своєрідний косий погляд на Білана, кувікнув з високої ноти голосом, якого від нього ніхто ще досі не чув.

На те знадвору почулась жахлива гавкотня і дев’ять величезних собак у набитих мосяжем нашийниках ускочило в клуню. Вони кинулись прямо на Білана, що вмить зірвався з місця і тому встиг уникнути їхніх щелепів, що загрозливо клацали. За мить він був за ворітьми, а собаки пустились за ним. Тваринам від здивування та переляку відняло мову; вони табуном ринули крізь ворота і приглядались ловам. Білан мчав впоперек продовгастого пасовища, що межувало зі шляхом. Він тікав як тільки свиня вміє тікати, але собаки наступали йому на п’яти. Раптом він спіткнувся і здавалось, що вони напевне його схоплять. Та вмить був вже на ногах, біг швидше як колинебудь; потім знов собаки почали його наздоганяти. Один із них ледве не заклацнув щелепів над Білановим хвостом та Білан, сіпнувши ним, рятує його якраз вчасно. Нарешті, він ще раз схопився раптовим зусиллям, здобув декілька цалів переваги, просмикнувся крізь дірку в живоплоті і щез назавжди.

Мовчазні й сполохані тварини поплентались назад у клуню. Через хвилину прискакали собаки. Зразу ніхто не міг собі уявити, звідки появилися ці створіння, та незабаром розв’язано проблему: це були оті цуценята, що їх Наполеон узяв був від матерів і виховував окремо. Хоч ще не зовсім дорослі, вони були величезні, лютого вигляду собаки — чисті вовки. Вони держалися поблизу Наполеона. Помітили, що вони вертять перед ним хвостами точнісінько як колись інші собаки перед п. Джонсом.

Наполеон в супроводі собак вийшов тепер на підвищену частину долівки, звідки колись промовляв Марко. Він сповістив, що від сьогодні недільним мітингам приходить кінець. Вони зайві; вони тільки марна затрата часу. На майбутнє усі питання, що Стосуються до функціонування колгоспу, будеполагоджувати окремий свинячий комітет під його головуванням Комітет збиратиметься окремо і сповіщатиме інших про свої рішення. Тварини і надалі сходитимуться в неділю вранці, щоб віддати честь прапорові, відспівати «Звірів Англії» і одержати прикази на тиждень. Але дебатів більше не буде.

Ця заява стривожила тварин, не зважаючи на потрясення викликане між ними прогнанням Білана. Дехто із них напевне. протестував би, коли б тільки зумів найти відповідні аргументи. Навіть Гнідко був неясно стурбований. Він прищулив вуха, декілька разів потряс чубом і заходився напружено упорядковувати свої думки. Та зрештою не міг придумати, що йому сказати. Проте серед свиней деякі виявились більш говіркі. Чотири молоді кабани — годованці з першого ряду пронизливо закувікали на знак невдоволення; усі чотири скочили на ноги і почали говорити, перебиваючи один другого. Та раптом собаки, що сиділи довкола Наполеона, басом, загрозливо загарчали: свині зразу ж замовкли і знову посідали. Тоді між вівцями почулось заглушливе блеяння: «Чотири ноги — добре, дві ноги — погано», що продовжувалось біля чверти години і поклало кінець всякій надії на дискусію.

Потім Квікуна послали в колгосп роз’яснити іншим нову постанову. «Товариші, сказав він, — вірю, що кожна тутешня тварина оцінює посв’яту, що її проявив товариш Наполеон, беручи на себе цей додатковий тягар. Не уявляйте собі, товариші, що провідництво це приємність! Навпаки, це велика й тяжка відповідальність. Ніхто не вірить більше як товариш Наполеон, що всі тварини рівні. Для нього було б найвище щастя дозволити вам самим вирішати про себе. Та ви б могли вряди — годи прийняти неправильні рішення, товариші, і тоді що? Куди б це нас привело? Уявім собі, що ви вирішили б піти за Біланом та його верзінням про вітряки — за Біланом, що, як знаємо, нічим не ліпший за злочинця!»

«Він мужньо боровся у бою під коровником», — сказав хтось. «Самою мужністю далеко не в’їдеш, — відказав Квікун. — Відданість та послух важливіші за неї. А коли мова про бій під Коровником, то (така моя думка) прийде час, коли виясниться, що участь Біланову в цьому сильно перебільшено. Дисципліна, товариші, залізна дисципліна! Ось лозунг на сьогоднішній день. Досить одного неправильного, кроку і наші вороги напосядуть на нас. Ясно, ви, товариші, не бажаєте собі повернення Джонса?»

Знов не було відповіді на цей аргумент. Дійсно, тварини не бажали собі повернення Джонса. Якщо недільні ранкові дебати були пов’язані з Джонсовим поверненням, то дебати ці треба було припинити. Гнідко, що мав уже час продумати справу, висловив загальні почування у словах: «Коли товариш Наполеон так каже, то це мусить бути правильно.» З цього часу він прийняв приповідку «Наполеон має завжди рацію» як додаток до власного вислову «Працюватиму дужче.»

Тимчасом повернуло на весну і почалася весняна оранка. Шопу, де Білан креслив свої пляни, закрито; всі припускали, що їх стерто з підлоги, У кожну неділю вранці тварини збиралися у великій клуні для вислухання розпорядків на цілий, тиждень. Череп Старого Марка відкопали в саду і примістили на пні під щоглою, біля рушниці. Після піднесення прапора тварини, заки ввійти у клуню, мусіли проходити шанобливо повз череп. Тепер вони вже не сиділи усі гуртом, як у давні часи. Наполеон з Квікуном, та іншою свинею на ім’я Мінім, що мала неабиякий хист складати пісні й поеми, — сидів попереду на підвищеному помості; дев’ять молодих собак лежали довкола них півколом, а інші свині вміщались позаду них: решта тварин, звернена до них обличчями сиділа у головній частині клуні. Наполеон відчитував похмурим вояцьким стилем розпорядки на тиждень, після чого тварини, проспівавши раз «Звітів Англії», розходились.

На третю неділю після прогнання Білана тварин трохи здивувала Наполеонова заява, що вітряк таки мають будувати. Він нічим не пояснив зміни у своїх поглядах, лише застеріг тварин, що це додаткове завдання вимагатиме богато важкого труду; можливо навіть доведеться зменшити пайки. Проте пляни були аж до найменшої подробиці готові. Спеціяльний свинячий комітет працював над ними на протязі останніх трьох тижнів. Передбачалось, що будова вітряка та ріжних інших поліпшень потриває два роки.

Цього вечора Квікун пояснив від себе іншим тваринам, що Наполеон по суті ніколи не протиставився вітрякові. Навпаки, це він агітував за нього спочатку, а плян, що його Білан накреслив на підлозі інкубатора був у дійсності викрадений зпоміж Наполеонових паперів. Поправді вітряк був Наполеоновим твором. Чому ж тоді, спитав хтось, він так рішуче висловлювався проти нього? Тут Квікун глипнув дуже лукаво. Це, сказав він, є Наполеонові хитрощі. Він

1 ... 11 12 13 ... 27
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Колгосп тварин», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Колгосп тварин"