Читати книгу - "Капітани піску. Габрієла"

У цей час таверна «Морське пристановище» була майже безлюдна. Тільки двоє моряків, розмовляючи, пили в глибині зали пиво. Кіт виклав колоду на стіл.

— Зіграємо?

Божий Улюбленець узяв колоду.

— Вона гірша, ніж краплена, сеу Кіт. Дуже вже стара…

— Якщо є інша, я не заперечую.

— Та ні. Граймо вже краще цією.

Почали гру. Кіт висвітлив на столі дві карти, напарники приєдналися до ставки; друга карта залишилася в банку. Спочатку Педро Куля і Божий Улюбленець вигравали. Жоан Здоровило не грав — надто добре знав Котову колоду — лише спостерігав. Він посміхався, коли Божий Улюбленець заявив, що йому сьогодні щастить, бо сьогодні день бога Шанго, його святого заступника. Жоан Здоровило не сумнівався, що коли Кіт почне вигравати, то вже не зупиниться. І скоро той справді почав вигравати. Зірвавши першу ставку, він сказав майже сумним голосом:

— Нарешті. А то трохи не продувся.

Жоан Здоровило ошкірився ще дужче. Кіт виграв знову. Педро Куля підвівся, став підраховувати виграш. Кіт недовірливо запитав:

— Ти що ж, більше не ставиш?

— Схожу до вбиральні. — Педро пішов у глибину бару.

Програвав Божий Улюбленець, Жоан Здоровило посміхався: капоейрист ішов на дно. Повернувся Педро Куля, але грати більше не став. Божий Улюбленець швидко спустив усе, що виграв. Жоан Здоровило кинув крізь зуби:

— Приєднуюся до банку…

— Дивись не програй, — попередив його Кіт. Кіт помітив, що Педро вернувся.

— Ти що, більше не ризикуєш? Не поставиш на даму?

— Набридло. — Педро Куля підморгнув Котові — мовляв, досить уже обдирати Божого Улюбленця.

Божий Улюбленець поставив на банк п'ять мільрейсів. В останніх ставках він виграв лише двічі, і в нього виникла підозра. Кіт виклав карти на стіл. Витяг короля і сімку.

— Хто ставить? — запитав він.

Ніхто не озвався. Божий Улюбленець дивився на карти недовірливо. Кіт перехопив його погляд.

— Ти що, думаєш, вони краплені? Можеш подивитись, Я веду чисту гру.

Жоан Здоровило зареготав. Педро Куля і Божий Улюбленець теж розсміялися.

Кіт злісно подивився на Жоана Здоровила.

— Цей негр дурний, як осел. Ти що, не бачиш? Але він не закінчив фрази, бо двоє моряків, котрі вже досить довго спостерігали за грою, підійшли до столу. Один із них, нижчий зростом, був п'яний.

— Можна вступити в гру?

Божий Улюбленець показав на Кота:

— Банківник — він.

Моряки позирали на нього недовірливо. Низенький підштовхнув товариша ліктем і щось прошепотів йому на вухо. Кіт тільки підсміювався в душі, знаючи, що той сказав: такого молокососа легко обіграти. Поставили обидва, разом з ними, на подив Божого Улюбленця, поставив також і Педро Куля. Але Жоана Здоровила це нітрохи не здивувало, він і собі приєднався до гри. Щоб обдурити моряків, треба, щоб програвали і свої.

Спочатку морякам пішла карта, і вони, як перед цим Божий Улюбленець, стали вигравати. Але їхнє щастя тривало недовго, скоро Кіт обіграв їх.

Педро гукнув роздратовано:

— Коли Котові везе, це справа серйозна!

— Але якщо він починає програвати, то теж на цілий вечір, — вставив Жоан Здоровило. Його слова викликали у моряків довіру, і, сподіваючись, що їм пощастить, вони грали далі й програвали. Низенький проказав:

— Повинна ж доля повернутись!

Його товариш з невеличкими вусиками грав мовчки і щоразу підвищував ставки. Педро Куля теж збільшував свої. Моряк з вусиками запитав:

— Банківник, ти приймаєш ставку в п'ять мільрейсів?

Кіт почухав свою намащену брильянтином голову, вдаючи, що вагається.

— Гаразд. Тільки для того, щоб тобі повернути програне.

Моряк з вусиками поставив п'ять мільрейсів. Низенький пішов на три мільрейси. В них був туз проти валета. Педро Куля й Жоан Здоровило теж зробили ставки. Перша попалася дев'ятка. Низенький морячок барабанив пальцями по столу, його товариш крутив вус. Далі випала двійка, і низенький сказав:

— Тепер туз. Двійка, потім одиниця… — і нервово постукав пальцями.

Але випала сімка, потім десятка, нарешті валет. Кіт згріб гроші зі столу. Педро Куля зробив зажурену міну.

— Завтра, коли тобі перестане щастити, побачиш, як я тебе розчавлю.

Низенький признався, що програвся дощенту. Моряк з вусиками застромив руки в кишені.

— У мене ще залишилося кілька монет, щоб заплатити за пиво. Хлопець просто молодчина!

Вони встали, попрощалися з хлопцями і розплатилися за пиво, яке випили за другим столом. Кіт запросив їх на завтрашній день. Низенький відповів, що їхній корабель вирушає вночі в Каравелас. Хіба коли повернуться назад. І вони пішли під руку, обговорюючи, як їм не пощастило.

Кіт підрахував виручку. Без грошей Педро Кулі й Жоана Здоровила він виграв тридцять вісім мільрейсів. Кіт вернув гроші своїм напарникам і задумався. Потім дістав п'ять мільрейсів, які йому програв Божий Улюбленець.

— Візьми, роззяво, я не хочу привласнювати твої гроші.

Божий Улюбленець поцілував на радощах банкноту й плеснув Кота по спині.

— Далеко підеш, хлопче. Можеш розбагатіти!

Сонце вже сіло, але чоловік, якого чекали, так і не з'явився. Хлопці знову замовили по чарці. Ввечері вітер