Читати книгу - "Крути 1918"

І занепокоєна матінка почала заводити із Софією розмови, яких дівчина слухати не хотіла.

– Софійко, чи не варто тобі придивитися до Олександра?

– О Господи, матінко, та навіщо?

– Дитинко, він приходить до нас майже щодня, ви разом буваєте на концертах, у театрах, гуляєте. Скоро це буде вже непристойно часто.

– Мамо, та ми ж гуляємо не вдвох! З нами і Андрій, і мої подруги.

– Подруг не враховуємо. Поведінка Олександра цілком розумна – він офіцер, сім’я його з вищого світу. Та й сам він серйозний юнак… Мені здається, що кращого жениха для тебе годі й шукати.

– Господи, мамо, та до чого тут «жених». Ми ж просто добрі приятелі, давні знайомі.

– Проте я бачу його поведінку геть інакше. Квіти, подарунки, концерти… Так упадають за майбутньою дружиною.

– Ма-а-амо! Але я ж заміж не збираюся. Та й не подобається він мені… так, як чоловік має подобатися.

– Дитинко, – мати провела вузькою долонею по розкішному чорному волоссю донечки, заплетеному в широку вільну косу. – Звикнеш, то й полюбиш. Гадаю, Олександр докладе всіх зусиль, щоб завоювати твоє серденько.

Софія збагнула, що матір переконати годі, й вирішила «зайти з флангу», якщо вже матінка заговорила про «завоювання» її, Софіїного, серця.

– Матусю, але хіба у вас із батьком усе було так само?

Очі матері зволожилися: біль утрати був іще такий свіжий.

– Ну що ти, дитинко, я побачила батька й одразу закохалася. Та ще й як! І в голові паморочилося, скрізь він ввижався, тільки його голос і чула. У такому солодкому шалі мало не рік прожила, доки він наважився мені освідчитися. Виявилося потім, що він теж покохав мене, ледве побачив.

– Матусю, ось і я так хочу, розумієш?! Не «серйозний юнак», не «сім’я його з вищого світу». Хочу, щоб голова обертом, щоб ніг під собою не чути!

– Ох, дитинко… Розумію, але…

– Отож облишмо поки що все, як є. Ну, а раптом я прокинуся одного чудового дня і зрозумію, що без Олександра мені світ не милий.

– Дуже мені б цього хотілося, Софіє…

– …а доти я просто буду твоєю веселою донечкою, радітиму прекрасному життю, дивовижному нашому місту й роздумуватиму над тим, як жити далі.

Яворська-старша зітхнула – вдача дісталась доньці від батька: переконати її було неможливо, залишалося тільки сподіватися, що одного дня вона справді закохається в Олексу Савицького так, як він уже давно закоханий у неї.

– Домовилися, донечко.

Андрій спітнів, хоча в аудиторії було доволі прохолодно. Правду кажучи, було просто холодно, але чорнило, звісно, ще не застигло. Замерзлий і втомлений, викладач вищої математики дивився на тих студентів, що залишилися, і прикидав, чи встигне він прийняти всі завдання до темряви, хоча годинник наполегливо показував тільки початок другої години. Андрія хилило на сон, і він сильно потер долонями обличчя.

– Так, цей січень геть не схожий на торішній…

Андрій, хоч як поспішав, на мить відволікся. Він був цілковито згоден з викладачем (гм, дивно) – січень вісімнадцятого геть не скидався на січень сімнадцятого. Хоча… І морози стояли міцні, і завдань було чимало – така вона, математика, цариця наук. Три довгі роки її вивчають, але й на четвертий (принаймні так у планах курсу записано) ще чимало залишиться. А втім…

Загальна Українська Рада – загальноукраїнська політична організація, заснована 5 травня 1915 року у Відні для представлення в Австро-Угорщині політичних інтересів усього українського народу (а не лише підлеглих Габсбургам галичан) під час Першої світової війни. Очолював її майбутній прем’єр-міністр Західноукраїнської Народної Республіки Кость Левицький. Діяла до 4 листопада 1916 року. (Тут і далі прим. ред.)

Повернутися

За новим стилем 9 лютого.

Повернутися

Партія лівих соціалістів-революціонерів діяла в Росії у 1917–1923 роках. Її члени взяли активну участь у Громадянській війні, доклали чималих зусиль до боротьби з білогвардійцями, водночас виступаючи проти більшовицького керівництва. Саморозпустилася внаслідок встановлення в СРСР однопартійної диктатури, а в 1930-ті більшість її очільників було репресовано.

Повернутися

За новим стилем 29 січня. Тут і далі дати подано за старим стилем, якщо не зазначено інше.

Повернутися