Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Правила для вигнанців 📚 - Українською

Читати книгу - "Правила для вигнанців"

275
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Правила для вигнанців" автора Марта Веллс. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 31
Перейти на сторінку:
об'єкт. Вони хотіли скоротити свої збитки".

Ну дебіл…

"Це має сенс", - сказала Хіруне. Вона потикала у свій комунікатор і додала: "Є певні перешкоди, можливо, екранування? Я більше не можу отримувати сигнал станції, хоча я все ще чую Кадера та Вібол на каналі нашого човника".

Еджіро витяг зразок сигналу перешкод у свій канал, щоб вивчити його. "Так, перешкоди досить щільні, ймовірно, через розряди в атмосфері". Ніби за його сигналом, спалах блискавки заблокував зв'язок протягом 1,3 секунди.

"Важка погода, - прокоментувала Вібол у комунікаторі. - Слідкуйте за дощем."

Команда засміялася, і Мікі надіслав знак розваги у стрічку команди. О, бот жартує, його це зовсім не дратує. Вілкен і Герт проігнорували веселощі.

Попереду Вілкен вийшла з коридору на більший простір, а сканер на її обладунку сказав їй, що в ньому немає ознак життя. Вона закрокувала по колу, оглядаючи зал, а потім дала сигнал іншим увійти. Це місце не було позначене на схемі, але в ньому були дезактиваційні кабіни та екологічні костюми, які зберігалися на стелажах біля стін. Знову ж таки, жодних пошкоджень не було видно, коли люди миготіли своїми камерами. Брейс сказав: "Цей зал чистий? Я думав, що біосектори відокремлені та запечатані. Це те, що написано на схемі, чи не так? "

"Я впевнена, що так", - сказала Хіруне. Вона перевірила панель на найближчій камері для знезараження. Вона все ще мала живлення, але всі двері були у вертикальному положенні. (Деяке полегшення. Кабінки, в яких щось може ховатися, не приносять задоволення.) Хіруне спробувала завантажити звіт про використання у фід, але внутрішня пам’ять панелі була порожньою.

Я перевірив Кадера та Вібол, обидва були приклеєні до своїх каналів, хоча у Кадера все ще був відкритий канал для станції. Було певне втручання перешкод, але він все ще отримував дзвінки та відповіді від портового управління станції. Ймовірно, матеріал, з якого були зроблені стіни приміщень блокував групу всередині від прямого контакту зі станцією.

У всякому разі, настав час рухатися. Я вислизнув з свого темного кутка. Спустився по коридору і пройшов шлюз, не дозволивши йому повідомити про інцидент у свій журнал. На станції Кадер почув, що шлюз відкривається, коли я сідав на човник, але цього разу він був надто зайнятий, спостерігаючи за командою у стрічці, щоб це помітити.

Я вийшов у більш прохолодне повітря назовніі і дав комаду шлюзові закритися і запечататися.

Команда вже вийшла з кімнати для знезараження і тепер прямувала до біостручка, щоб перевірити його стан. Я рушив коридором. Зазвичай я опускав скло шолома і вмикав свою броню, коли мені доводилося говорити з людьми. Після того як мене змусили її скинути, щоб вижити, а також під час подорожі з Айресом та іншими я був змушений до спілкування з людьми та до встановлення зорового контакту, хоча мені це не подобалося.

Це був перший раз, коли я пожалів, що не маю броні, бо я відчував фізичну загрозу.

Я мовчки просунувся через кімнату дезактивації і пройшов коридором, а потім повернув вниз по гілці, що вела від біостручка до геостручка. Цей коридор я бачив на камері Мікі та у стрічці команди: без пошкоджень, без ознак поспішного від’їзду, просто тихий коридор.

(Не знаю, чому я очікував побачити пошкодження та ознаки того, що людський персонал втік, боячись за свої життя; можливо через те, що не було жодних ознак того, що це було що завгодно, окрім запланованої втечі. Я знову згадав RaviHyral. Ви подумали б - я побачив те місце, дізнався, що сталося, і часткові спогади зникли. Виявилося, не так вже й багато.)

Це не повинно було мене бентежити, але це було дивно. У мене була стрічка Мікі та команди, тому я точно знав, де вони, і їхні голоси наповнювали тишу. Але в цьому місці було щось таке, що змушувало мою людську шкіру поколювати під одягом. Я ненавидів це.

Я не міг визначити, що мене турбує. Сканування було негативним, і я був так далеко від команди, що не було чути жодного навколишнього звуку, окрім шепоту через повітряну систему. Можливо, напруженість з'явилася через відсутність доступу до камер безпеки, але я бував і в гірших місцях без камер. Можливо, це було щось підсвідоме. Щось близьке до порогу сприйняття - під чи надпорогове? Що б там не було, тут не було бази знань, щоб пошукати у ній потрібне слово.

Зараз команда рухалася по зовнішньому коридору. З лівого боку великі бульбашкові порти дивилися на фіолетово-сіру хмару, що закручувалася під час грози, праворуч були відкриті шлюзи, що вели до різних інженерних штабелів. На приватному каналі до Мікі Абене сказала: "Це місце змушує мою шкіру тремтіти, Мікі."

"Я теж тремчу, - сказав Мікі. Навіть якщо він порожній, то виглядає так, ніби хтось може вийти перед нами в будь-який момент."

Мікі не помилився. Щось зблиснуло в повітрі попереду, але коли я дістався до вузла ліфта, це був просто індикатор аварійного маркера, який пропливав під стелею і перелічував процедури аварійного виходу на тридцяти різних мовах. HubSystem пропонувала безперервний переклад, і я припускаю, що некомерційні політичні організації мали щось подібне для своїх каналів, але в екстрених випадках ви хотіли б переконатися, що інструкції чіткі, навіть якщо канал не працює. І ось маркер весело виконує свою роботу в цій порожній кімнаті.

Я прослухав своє особисте з'єднання з Мікі. "Я збираюся піднятися на ліфті, Мікі. Якщо твій сканер виявить коливання потужності, не повідомляй нікому."

"Добре, Рін. Куди ти йдеш?"

"Я повинен подивитися на гео-стручок. Це частина моїх наказів." Ліфт відреагував на пінг і прибув через 1,5 секунди, і тоді я згадав, що сказав Мікі, що моя робота - забезпечити додаткову безпеку для оціночної групи. На жаль.

На щастя, Мікі розумів, що таке наказ, і не став мене допитувати. "Будь обережний, Рін, - сказав Мікі. - Це місце змушує нашу шкіру тремтіти."

Я зайшов у ліфт і вказав йому переміщення до центру геостручка. Двері зачинилися і поїхали вбік, коли ліфт почав рухатися. Я відстежив його рух на схемі, він вигинався повз гігантські цибулини, що використовувалися для розсіювання атмосфери. Я думав сказати Мікі, що я тут, щоб зібрати дані про можливі принесені залишки інопланетян з боку GrayCris. І що ніщо, що я робитиму, не зашкодить ні Абене, ні команді, ні GoodNightLander Independent, проте я вже й так забагато набрехав. Але Мікі негайно сказав би про інопланетян Абене,

1 ... 11 12 13 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Правила для вигнанців», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Правила для вигнанців"