Читати книгу - "Празький цвинтар [без ілюстрацій]"

197

Персонаж романів французького письменника XIX ст. П'єра Пуансона дю Терая, шляхетний злодій і шукач пригод.

198

Іноземних (часто французьких чи італійських) боягузів (нім.).

199

Ця фраза як гасло була розміщена на входах до багатьох німецьких концтаборів

200

Терсит — невгамовний крикун, найзухваліший і найпотворніший між ахейцями в Троянській війні.

201

Просвітителі (фр.).

202

Рівність (фр.).

203

Рісорджименто (іт. відродження, оновлення) — в історіографії — термін, що означає період боротьби за об'єднання Італії.

204

Тобто народів, що населяли Апеннінський півострів і навколишні землі — Сардинію, Сицилію до створення Римської держави, і згодом асимільованих римлянами. У більш вузькому сенсі — племена індоєвропейської групи, які в давнину населяли Апеннінський півострів і говорили італійськими мовами.

205

Тобто нащадків давніх римлян та греків.

206

Каналізаційна система (фр.).

207

Йдеться про роман Віктора Гюґо.

208

Згідно з єврейською міфологією — перша дружина Адама.

209

Самаель — ангел смерті. У різних традиціях він виступає як на боці Бога, так і на боці Сатани (а інколи й асоціюється з ним). Кабала описує Самаеля як «гнів Божий», що взяв за дружину Ліліт після того, як вона покинула Адама. Саме Самаель прийшов до Мойсея, коли той умирав.

210

«Святий хрест буде світлом для мене, але дракон мій провідник, я йду до тебе, Сатано, йду!» (лат.).

211

Діло зроблено (лат.).

212

«Офіційний журнал Французької імперії» (фр.).

213

Альфред Крупп (1812–1887) — німецький промисловець та винахідник, найбільший постачальник зброї свого часу, за що йому дали прізвисько Гарматний король.

214

Гвинтівки (фр.).

215

Битва при Седані відбулася під час першого етапу франко-прусської війни, 1 вересня 1870 року. Франція зазнала нищівної поразки, втративши більше ста тисяч солдат полоненими, включно із самим імператором Наполеоном III, і майже все озброєння, фактично відкривши прусському війську шлях на Париж.

216

Сад рослин — відкритий для публіки ботанічний сад у Парижі, що є частиною Музею природознавства.

217

Гострий соус (фр.).

218

Шинок (фр.).

219

Вочевидь, ідеться про повстання 23–26 липня 1848 року, коли на вулиці вийшли незадоволені робітники, почали зводити барикади, але військам було наказано придушити повстання.

220

Палац на правому березі Сени, де розміщуються муніципальні органи влади Парижа.

221

Фобур (фр. «передмістя») — стала назва деяких вулиць та районів Парижа, які знаходяться на місці середньовічних передмість.

222

Військова школа (фр.).

223

Підпалювачки-жінки, які, якщо вірити версальським газетам, вчиняли підпали у період Паризької комуни.

224

«На барикади! Ворог біля наших стін! Не зволікайте!» (фр.).

225

Відновлення (фр.).

226

Жуль Ґреві (1807–1891) — французький політичний діяч, президент Франції, перший глава держави, який був переконаним республіканцем й активно протидіяв реставрації монархії.

227

Пеон Мішель Ґамбетта (1838–1882) — політичний діяч, прем'єр-міністр Франції у 1881–1882 роках.

228

Едмон Франсуа Абу (1828–1885) — французький письменник, публіцист, мистецький критик.

229

«Євреї — наші сучасники» (фр.).

230

Маре — квартал у Парижі, на правому березі Сени, де розташовано багато пам'яток. Незважаючи на численні вигнання євреїв, цей район донині вважають єврейським.

231

Куряче фрикасе під майонезом а-ля Маренго (фр.).

232

П'єр Алексіс Понсон дю Терай (1829–1871) — французький письменник, один із засновників роману-фейлетону або роману з продовженнями. Намагаючись наслідувати Ежена Сю, написав у 1857-му роман про пригоди Рокамболя. Відзначався шаленою популярністю серед сучасників. Брав участь у франко-прусській війні й навіть створив власний загін.

233

Ксав'є Монтепен (1823–1902) — французький письменник, надзвичайно популярний у XIX столітті через свої романи з купою різноманітних сюжетних поворотів, «страхіть», несподіванок. Через сороміцькість одного з них був оштрафований і засуджений до кількох місяців ув'язнення.

234

Mystère (фр.) — таємниця, секрет.

235

Ох і морока! (фр.).

236

Жульет Адам (1836–1936) — французька письменниця й феміністка.

237

Юліана Глінка (1844–1918) — російська окультистка, секретний агент царської розвідки.

238

Петро Рачковський (1853–1910) — арештований за участь у лівих революційних угрупованнях, згодом став поліцейським інформатором, уступив у лави екстремістської організації, а згодом став головою Охранного відділення. Мав зв'язок із Глінкою.

239

«Храм друзів честі французів» (фр.).

240

Лео Таксиль (1854–1907) — псевдонім французького журналіста та письменника, відомого противника католицизму та клерикалізму, що прославився своїми антирелігійними пародіями та «антимасонським» розіграшем, котрий тривав дванадцять років, жертвами якого стали Папа Римський та чимало французьких священиків.

241

Телеграма (фр.).

242

Галльська війна — серія військових кампаній і битв між римськими легіонами та галльськими племенами з 58-го по 50 рік до н. е.

243

Верховна рада тридцять третього градусу у Франції — одна з організацій французького масонства, що відповідає за керівництво вищими ступенями Древнього й Прийнятого Шотландського Статуту (один з найпоширеніших масонських статутів, заснований у 1801 році у Чарльстоні (США) братами Джоном Мітчеллом та Фредеріком Дальхо) й підпорядковується Великій ложі Франції.

244

Великий Архітектор Усесвіту (Великий Будівельник Усесвіту) — це концепція уявлень про Бога, яку розглядають християнські теологи. У масонстві — це універсальне та нейтральне позначення Верховної Істоти (згідно з папськими буллами, в яку вірить кожен член братства, але як і в кого саме вірити — це особиста справа кожного з братів, залежно від того, хто якої віри дотримується).

245

Для більшої слави Божої (лат.) — девіз Товариства Ісуса (єзуїтів).

246

Жан Батіст-Марі Раґон (1771–1862) — французький масон, письменник, один з найосвіченіших масонів свого часу.

247

У масонстві немає градусу вище третього: перший — учень, другий — підмайстер і третій — майстер. Всі інші вважаються додатковими ступенями навчання чи розвитку, позаяк, за масонською ідеологією, всі члени ордену рівні між собою.

248

П'єр Жозеф Прудон (1809–1865) — французький соціаліст, публіцист і соціолог, один із засновників анархізму.

249

Маріо Рапісарді (1844–1912) — італійський поет, відомий поемою «Люцифер» та полемікою з її приводу з Джозуе Кардуччі.

250

Джозуе