Читати книгу - "Гадючник. Дорога в нікуди"

Шприц Права — медичний шприц малої місткості, винайдений французьким лікарем-ортопедом Шарлем-Габрієлем Права (1791–1853).

Еколь Нормаль — педагогічний інститут у Парижі.

Четвер і неділя у французьких школах — дні, вільні від занять.

1879 року в сенат було внесено законопроект про вищу освіту. На його основі наступного року було прийнято закон, за яким єзуїтам заборонялося керувати учбовими закладами й навчати юнацтво; вони підлягали вигнанню з країни. Однак фактично цей закон не було проведено в шиття, як і подібні йому закони 1830 і 1901 років.

Франкмасон (буквально — вільний каменяр) — вільнодумець, прихильник масонства, релігійно-етичного руху, що виник у Європі на поч. XVIII століття і проповідував моральне вдосконалення.

Люллі Жан-Батист (1632–1687) — відомий французький композитор і скрипаль, фундатор національної французької опери, автор «ліричних трагедій», балетів, музики до комедій Мольєра. Написав чимало творів духовного жанру.

Дрейфус Альфред (1858–1935) — офіцер французького генштабу, єврей за національністю. 1894 року був обвинувачений у шпигунстві і засуджений. Справа Дрейфуса викликала бурхливе зіткнення між прогресивними силами та силами реакції в багатьох країнах. Під тиском демократичної громадськості Дрейфуса 1899 року було помилувано, а 1906 — визнано невинним.

Таїс — героїня однойменної опери Жюля Массне (1842–1912), одного з останніх представників французької ліричної опери («Maнон» — 1884, «Вертер» — 1886, «Таїс» — 1894). Опера «Таїс» написана на сюжет роману Анатоля Франса.

Дрюмон Едуард (1844–1917) — французький реакційний журналіст і політичний діяч, видавець газети «Лібр пароль», яка вела кампанію проти Дрейфуса. Саме тут було вміщено анонімне повідомлення про зраду офіцера-єврея.

У вересні 1914 року багато парижан покинули місто, побоюючись вступу в Париж німецьких військ.

Клемансо Жорж (1841–1929) — буржуазний політик радикального гарту, прийшов до влади як глава уряду «порятунку» і військовий міністр в листопаді 1917 року. З самого початку війни він займав різко шовіністичну позицію і вимагав боротьби «до повного знищення Німеччини». 1920 року зазнав поразки на президентських виборах і зійшов з політичної арени.

Цитата з біблії (слова Ісуса Христа).

Національне свято Франції на честь дня 14 липня 1789 року, коли повсталий народ узяв штурмом в'язницю Бастілія, символ королівського абсолютизму.

Назва мінеральної води.

На Великих бульварах розміщені дорогі ресторани й кав'ярні.

Канотьє — плескатий солом'яний капелюх.

Тобто не належать до числа щирих християн.

Медуза Горгона — міфологічна потвора, одна з трьох сестер-горгон. Замість волосся на голові її ворушилися гадюки, а погляд мав здатність обертати на камінь усіх, хто на неї дивився.

Мир (лат.).

Франціск Сальський (1567–1622) — єпископ Женеви, посідав чільне місце в колі богословів та письменників свого часу.

Олійні лампи, названі за ім'ям їхнього винахідника, французького годинникаря Бертрана Карселя (1750–1812). Ввійшли в ужиток на початку XIX століття.

Періодичне видання, що виходило з 1857 по 1948 рік.

Ноїв плащ — біблійна легенда розповідав про те, як двоє синів Ноя поштиво накрили тіло батька плащем, коли той, випивши багато вина, заснув оголеним.

Дружина Наполеона III.

«Без сім'ї» і «Родина Фенуйяр» — романи Г. Мало (1830–1907). Особливо популярний був перший, як читання для дітей та юнацтва. «Андромаха» і «Фeдра» — трагедії Ж. Расіна (1639–1699).

«Мeркурій» — власне, «Французький Меркурій» —