Читати книгу - "Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів, Арія Вест"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Лісанна: ― Побачити? ― насупилася Лісанна. ― Що ти маєш на увазі, Ваша Величносте?
― Після війни і того, як я… ― дівчина закусила губу, вочевидь, подумавши, що не варто згадувати те, як її роздерли на шматки її ж ворони, ― зникла, по всьому острову почали винищувати їх. Моїх вірних друзів. І справді, прокинувшись, я першим ділом спробувала прикликати бодай одного ворона, та їх популяція на Лантеї дійсно стрімко зменшилася. Нещодавно мені вдалося викликати кількох у західній лісистій частині Медіаносу, ― принцеса явно мала на увазі випадок у місті поряд з лісом, де знаходився той самий відьомський будиночок. ― Тож, сподіваюся…
Давіс: ― Навіть якщо тобі це вдасться і ти прикличеш ворона, як ти збираєшся… як дізнаєшся, що він бачив і чув у башті?
Та Релі лиш мило всміхнулася. Тоді заплющила очі й розкинула руки в сторони. У них з’явились невеличкі хмарки тьми і стали переливатись хвильками одночасно із тим, як рухалися її очі під закритими повіками.
Ось він. Ворон у лісі. Вона побачила його у польоті в кількох метрах попереду. Тепер лиш потрібно підкорити його волю собі.
В ту ж мить в реальності дівчина раптом здригнулася. І то так сильно, що точно не встояла б на ногах, якби Король Скорпіонів не підтримував її за плече й спину. Брови його насупилися, він шепнув:
― Ваша Величносте!
Релі, знайшовши ворона Аста: ― Це він! Ха-ах-ха! ― на обличчі її засяяла неймовірно радісна усмішка. ― Аст, де ти тільки був??? Чому не відповідав раніше?! Я думала, тебе більше немає!
Недовгу тишу у залі розрізали емоційні слова Кіари:
― Триклятий Даріен, для чого йому взагалі знадобилося зберігати цю штуку??? Хіба не міг просто знищити до бісової матері???
― Дзеркало Багатодушшя ― древній артефакт, дуже могутній. Кажуть, у ньому кожен бачить своє істинне бажання, ― приклавши один з пальців із масивним срібним кільцем з синім каменем до підборіддя, жінка замислилась.
Кіара: ― Істинне бажання? Пх, і це цінна річ! Дурня! ― Кіара змахнула рукою, аби знову закрокувати кімнатою. Релі тим часом зауважила, що крім неї, із Мерідії тут більше нікого не було. Двоє радників, старші чоловік та жінка були одягнені в одяг схожий за стилем до одягу Ровена й самої Адріель. ― Сьогодні я можу хотіти тефтельки з яловичиною, а завтра навчитися східним танцям! І що, мені видивлятися на ці бажання в Дзеркало??? Який сенс???
Релі подумала, що у цьому, мабуть, таки й справді була істина. Та королеві Мерідії відповів інший радник Адріель:
― Дзеркало може бути потрібним для концентрації древніх ритуалів чи заклять на бажанні того, хто їх виконує. Своєрідний спосіб зосередження думок в необхідному руслі.
Ровен: ― А що з полоненими? Двох із них ми тримаємо вже два дні.
Адріель: ― Ми даємо їм їжу, а води у них предостатньо, ― беземоційно зауважила Адріель, підходячи до столу для планування стратегій. Уважно обвівши очима Медіанос на карті, вона розвернулася до своїх радників і запитала: ― У когось є які-небудь припущення щодо того, ким являється супутник Владичиці Воронів?
― Судячи з того, що ви нам розповіли, Ваша Величносте, ні вона, ні він не збиралися чинити супротив. Отже…
― Вони сильніші за нас, ― раптом проказала Адріель із крижаним виразом обличчя.
― Гей, що це там?! ― раптом скрикнула Кіара, дивлячись чітко у вікно. ― Чорт візьми, за нами слідкують!!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів, Арія Вест», після закриття браузера.