Читати книгу - "Чінгісхан"

Іскендер Великий — Александр Македонський.

Зеравшан — «золота ріка», що витікає з Гіссарського хребта на південь від Самарканда. Її водами штучно зрошуються самаркандські і бухарські посіви.

Нуба парадне музичне вшанування (військова серенада) Александра Македонського (Іскендера), яке було введено хорезм-щахом Мухаммедом у палацах правителів округів.

Румієць (румі) — грек.

Дада — пестливе від слова «батько», «батенько».

Мусульманство розподіляється на дві головні секти — сунітську, що її сповідують турки-османи, і шіїтську (або шафіїтську), головними прихильниками якої є перси (іранці).

Бобо — дідусь.

Уста — майстер.

Кяшкуль — миска для подаянь у вигляді човника, що виготовляється звичайно з кокосового горіха.

Арк — висока, прикрашена кольоровими кахлями арка, яка правила за парадний вхід до палацу.

Люлі — одне з кочових племен Афганістану.

Рустем — герой іранського народного епосу.

Хазрет — государ.

Диван-арз — державна канцелярія.

За тих часів цукор, який виготовляли з цукрової тростини (індійської та єгипетської), був розкішшю і дуже цінився.

Гелюбсен, гелюбсен — підійди, підійди.

Медицина в арабських вчених в той час стояла дуже високо. Протягом всіх середніх віків європейські медики не видали жодного трактату по офтальмології (вивчення ока), рівного арабським. Тільки на початку XVIII ст. ми помічаємо прогрес, який починає випереджати арабські твори (академік І. Ю. Крачковський).

Мерген — мисливець.

Нукер — воїн з особистого загону хана.

Xена — червона фарба, якою на Сході фарбували долоні, сивіючі бороди, а в поході — хвіст коня.

Караханіди — тюркська династія, що воцарилася в Самарканді у X ст., коли до Середньої Азії вдерлися тюркські племена й оволоділи культурними землями між Сирдар’єю і Амудар’єю. Епоха панування династії Караханідів була для Мавераннагру епохою культурного регресу і ханських утисків, внаслідок яких народні заворушення спалахували не раз (академік В. Бартольд).

Татари — загальна назва багатьох кочових племен тюркського походження, підкорених Чінгісханом. Меркити — одне з цих племен.

Сейхун — назва ріки Сирдар’ї в XIII ст.

У той час Самарканд славився виробом паперу, який вивозився до інших країн.

Яджуджі й маджуджі — назва невідомого народу, що часто згадується в східних казках.

Про це атмосферне явище, схоже на північне сяйво, говорять усі літописці того часу.

Шейх-уль-іслам — глава мусульманського духовенства.

Субудай-багатур і Тохучар-нойон — відомі монгольські полководці, згодом учасники битви біля Калки.

Монголи — тюркське плем’я, до якого належав Чінгісхан.

Нойон — князь.

Курінь — монгольське слово «kurien» означає коло юрт з юртою начальника кочовища в центрі.