Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- А що, мені він вже подобається, - знизала плечима Мері. - З'явився вчасно, одягнув костюм і нарешті приніс мені нормальну їжу. Повір мені, дитино, втрачати час смертельно.

- Ви хотіли б побачити церемонію? - діловим тоном, поцікавився Хелл, примруживши свої зелені очі.

- Ви б мене цим дуже порадували, хочу померти в гарному настрої.

- А мене взагалі-то хто-небудь запитає чи ні !? - за звичкою Сара войовничо стиснула губи, події розвивалися надто стрімко, і навіть за звичкою ритму світу мутантів вона за ними не встигала.

- У чому б ти не постала переді мною, який би не був у тебе настрій - для мене ти завжди чудово виглядаєш. Я можу їсти те, що ти готуєш, слухати тебе до нескінченності, програвати тобі в суперечках і цілувати твої посмішки. Я кохаю тебе, Саро. І я знаю, що ти згодна, - розвів руками Хелл, перед сторопілою дівчиною. - Що ще я можу додати?

Вона не зводила з нього очей. Вона дійсно хотіла бути з ним, в цю хвилину і завтра, і потім.

***

Відео з весілля, де вона така прекрасна, що у Павука перехопило подих, де у них у обох такі щасливі очі, і що характерно - Хелл так легко реагує на її дотики, не так вразило лідера гнізда, як фото, зроблене всього пару тижнів тому. На ньому все ті ж двоє, його брат і його кохана дівчина, яку він відпустив, коханням якої він пожертвував. Все свідчить про те, що ці двоє через два роки після їхнього весілля шалено кохають один одного, як би з цього приводу не скаженів Ів. Але на фото у Сари видно округлий животик, і це ніяк не вміщувалося в розумінні арахноіда. Ів запевняв їх, що це потомство Хелла, що Сара носить дитину від арахноіда, дитину мутанта.

   Почувши стукіт та відчинивши двері, Хелл не зміг стримати крик  арахноіда, оголосивши околиці моторошним звуком. Випустивши жала, він войовничо стиснув кулаки:

- Мабуть, неможливого для вас просто не існує, - прошипів він напружившись, побачивши за порогом своїх братів. - Забирайтеся! Вас не чекали і вам тут не місце.

- Щось ти не дуже привітний, брате, - кинув Ксан. - Ми тяглися в таку далечінь. Що навіть чаю не запропонуєш?

- Зв'язку з гніздом більше немає, я сам по собі, мені не потрібен лідер, і це моя територія на яку ви приперлися без запрошення.

- Ми б не прийшли, не будь на те поважної причини, - стримано заговорив Павук, вдивляючись в знайоме і таке незнайоме обличчя брата.

- Я буду битися з будь-ким з вас, хто переступить цей поріг!

- Хелле, - м'яко пролунало у нього за спиною, і йому на плече лягла долоня Сари.

- Цей ублюдок Ів все-таки знайшов спосіб! - огризнувся Хелл, але його агресивність помітно зменшилася.

- Ні, не знайшов, і ніколи не знайде, - голос Сари звучав впевнено. - Я твоя дружина, Хелле, я мати твого майбутнього сина і я не дозволю минулому перейти нам дорогу, - при цьому вона виразно глянула на Павука. - Ми впустимо до будинку твоїх братів та вислухаємо їх . Так буде правильно, Хелл.

Повагавшись всього декілька секунд, Хелл кивнувши, відступив в сторону.

- Ну, спасибі, хоч хтось дружить з головою! - Арно першим обійняв її, не приховуючи радості зустрічі. Потім в таких же міцних обіймах її стиснув Ксан. І нарешті Павук сполотнівши, притиснув її до своїх грудей. Ненадовго. Хеллу навіть не довелося грати жовнами. До Іва Сара не підійшла принципово.

- Покалічили мене, і навіть не привіталися? - криво посміхнувся він.

- Так, що вам від нас треба? - нетерпляче перебив його Хелл. - Підозрюю новини у вас навряд чи хороші.

- Я не стану її відбирати у тебе, брате, - з сумом промовив Павук, не наважуючись в такому пошарпаному і брудному вигляді присісти на диван, хоча задоволений Ксан вже навалив свої смердючі чоботи на бежеву обшивку. - Ми тут щоб допомогти. Аномалії стали проявлятися все частіше, їх стало більше і їх структура змінилася. Тепер крізь них можна проникати без проблем, особливо арахноідам. Дехто з ворожих гнізд вже проник в цей світ. Їх потрібно відловити та знищити поки всьому що вам дорого не прийшов кінець.

- Голову даю, що це справа рук Іва, - кинув Хелл , недбало протягуючи Арно цілий графин з водою. - Вирвіть кінцівки спочатку йому. Від мене що потрібно?

- Битися потрібно не з нами Хелл, а з тими, хто потайки проник в цю паралель. Думаю, заняття фармацевтикою не відбило в тобі навичок бійця. Ти був одним з кращих в моїй колонії, нам дуже знадобляться твої здібності, - Павук намагався зберігати спокій, хоча присутність Сари будила в ньому занадто багато переживань.

- В такому разі я займуся охороною своєї сім'ї, - процідив Хелл, який не відчував жодних сентиментів від цієї зустрічі. - Я не залишу свою дружину саму, через пару місяців повинна народитися наша дитина. Я потрібен їй. А ви як-небудь обійдетеся і без мене.

- Не знав, що цей світ перетворив тебе на жалюгідного боягуза, Хелле, - зауважив Ксан про що відразу ж пошкодував.

- На відміну від вас - мені є що втрачати, - прогарчав Хелл, пришпиливши жалом обидві руки Ксана до підлоги, при цьому наступивши йому коліном на горло. - Але я ніколи не був боягузом!

- Твоя техніка як завжди на висоті. Ів говорить ти тренувався, а значить в твоїх розрахунках був і такий варіант, - красномовно подивився на нього Павук, поглядом змушуючи того відпустити брата. - Ще раз повторюю - ми не вороги. Я контролюю Іва, він не проблема. Ти повинен прийняти цю ситуацію, Хелле, і зважити всі моменти. Нехай нас не єднає зв'язок, але ми все ще брати. Адже саме це робить нас схожими на людей. Я ж маю рацію, Саро?