Читати книгу - "Біблія"

49 Господь наведе на тебе нарід здалека, з кінця землї; як орел злетить на тебе народ, якого мови ти не розумієш;

50 Народ безмилосердний, такий, що не вважати ме на старих людей і над дїтворою не змилосердується;

51 Що пожирати ме плід скотини твоєї і вроджай землї твоєї, поки не знищить тебе; що не оставить тобі нї зерна, нї вина, нї олїї, а, нї плоду дрібної скотини, поки знищить тебе.

52 І пооблягає він у тебе всї брами твої, поки не зруйнує по всїй землї твоїй високі і укріплені мури, на котрих ти вповав; і пооблягає він у тебе всї оселї по всїй землї твоїй, що надїлив тобі Господь, Бог твій.

53 А ти їсти меш плід нїдра твого, тїло синів твоїх і дочок твоїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в час облоги і в тїснотї, як тїснити муть тебе вороги твої.

54 Чоловік самий рознїжений і мягкого серця між вами, дивити меться завидним оком на брата свого, і на жінку серця свого і на других дїтей, що живими оставив,

55 Щоб не подїлитись нї з ким тїлом дїтей своїх, що їх їсти ме; бо нїщо не зосталось йому під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по всїх оселях твоїх.

56 Сама рознїжена і розпещена жінка, що з нїжностї і роскоші не важилась ступити босою ногою на землю, вона дивити меться завидним оком на чоловіка серця свого і на синів своїх і на дочок своїх

57 Задля плодового місця, що виходить з неї зпроміж ніг, і задля дїтей, що родить їх; бо вона з'їсть їх тайкома задля недостатку всього під час облоги і тїсноти, як тїснити ме тебе ворог твій по оселях твоїх.

58 Коли не будеш додержувати і сповняти всї слова закону сього, що списано в цїй книзї, щоб ти боявся сього славного і страшного іменї Господа, Бога твого,

59 Так Господь допустить на тебе і на насїннє твоє надзвичайні кари; великі і довгі муки і злі та й довгі немочі.

60 І знов наведе на тебе всї Египецькі пошестї, що їх лякаєшся; і причіпляться вони до тебе.

61 Крім того всяку недугу і всяку біду, що не прописано їх в книзї закону сього, стане наводити Господь на тебе, аж покіль не занапастить тебе.

62 І зостанетесь ви малолюдними, а ги ули ви лїчбою такі, як зорі небесні; бо ти не послухав голосу Господа Бога твого.

63 І як радїв вами Господь, коли благословив вас добром і намножував вас, так радїти ме вами, Господь, коли стане вигублювати вас і нищити вас; і відірве він вас од землї, що до неї привів тебе, щоб ти заняв її.

64 І розсїє тебе Господь проміж усїма народами від кінця до кінця землї, і служити меш там иншим богам, із дерева і з каменя, що їх ти не знав, нї батьки твої.

65 І між сими народами не мати меш впокою, і стопа твоя не знайде супокійного місця; і нашле Господь страх на серце твоє, і танути муть очі твої і душа нити ме.

66 І життє твоє хитати меться перед тобою, і лякати мешся в ночі і в день, і не будеш певний життя свого.

67 Вранцї казати меш: Коли б вже той вечір був! А ввечорі казати меш: Коли б вже той ранок прийшов - від страху в серцї твому, що буде тебе лякати, і від привиддя в очах твоїх, що бачити меш.

68 І приведе тебе Господь ізнов в Египет по тій дорозї, про яку мовляв я тобі, щоб ти більш не бачив її! І продавати муть вас там як рабів і рабинь ворогам вашим, та нїхто й не куповати ме вас.

69 Се слова завіту, що Господь заповідав Мойсейові вчинити з синами Ізраїля, в Моабській землї, окрім завіту, що вчинив з ними на Гореб горі.

Повторення Закону 29

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля і промовив до них:

2 Самі ви вбачали все, що сотворив Господь перед очима вашими в Египецькій землї з Фараоном і з рабами його і з його землею:

3 Великі спокушення, що вбачали очі твої, сї великі знаки і чудеса.

4 Тілько Господь не дав вам серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб чути, аж до сього дня.

5 І водив я вас по степу сорок років: та одежа ваша не розлетїлась на вас, і обувє не позносилось на ногах твоїх;

6 Хлїба ви не їдали, і вина і сильного напитку не пивали, щоб зрозуміли, що я Господь, Бог ваш.

7 І як прийшли ви на се місце, так Сигон, царь Гезбонський, і Ог, царь Базанський, вийшли проти нас битись, і ми побили їх.

8 І взяли ми землю їх, та й оддали в наслїддє Рубенїям та Гадїям та поколїнню Манассіїв.

9 Додержуйте ж слова завіту сього, і сповняйте їх, щоб усе, що ви робите, удалось вам.

10 Сьогоднї стоїте ви всї перед Господом, Богом вашим: голови поколїнь ваших, ваші громадські мужі і ваші начальники, всї мужі Ізрайлеві,

11 Ваші дїти, ваші жінки, і приходень твій, що посеред табору твого, від рубача твого до твого водоноші,

12 Щоб ти приступив до завіту Господа, Бога твого, що під клятьбою установляє Господь, Бог твій, сьогоднї з тобою про те,

13 Щоб поставити тебе сьогоднї своїм народом, а він щоб був Богом твоїм, як сам обіцяв тобі і як він клявся батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.

14 Не з вами одними роблю я сей завіт і сю клятьбову умову;

15 А з ними, що сьогоднї з нами ту стоять перед Господом, Богом нашим, і з тими, яких ту сьогоднї нема з нами.

16 Ви бо знаєте, як ми жили в землї Египецькій, і як ми переходили посеред народів, аж перейшли їх;

17 І ви гидкі їх речі бачили, їх божища з дерева